Псалми 103
1 Давидів.
[A Psalm] of David. Bless the LORD, O my soul: and all that is within me, [bless] his holy name.
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Bless the LORD, O my soul, and forget not all his benefits:
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Who forgiveth all thy iniquities; who healeth all thy diseases;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
Who redeemeth thy life from destruction; who crowneth thee with loving-kindness and tender mercies;
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
Who satisfieth thy mouth with good [things]; [so that] thy youth is renewed like the eagle's.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
The LORD executeth righteousness and judgment for all that are oppressed.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
He made known his ways to Moses, his acts to the children of Israel.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
The LORD [is] merciful and gracious, slow to anger, and abundant in mercy.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
He will not always chide: neither will he keep [his anger] for ever.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
He hath not dealt with us according to our sins; nor rewarded us according to our iniquities.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
For as the heaven is high above the earth, [so] great is his mercy towards them that fear him.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
As far as the east is from the west, [so] far hath he removed our transgressions from us.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Like as a father pitieth [his] children, [so] the LORD pitieth them that fear him.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
For he knoweth our frame; he remembereth that we [are] dust.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
[As for] man, his days [are] as grass: as a flower of the field, so he flourisheth.
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
For the wind passeth over it, and it is gone; and its place shall know it no more.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
But the mercy of the LORD is from everlasting to everlasting upon them that fear him, and his righteousness to children's children;
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
To such as keep his covenant, and to those that remember his commandments to do them.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
The LORD hath prepared his throne in the heavens; and his kingdom ruleth over all.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Bless the LORD, ye his angels, that excel in strength, that do his commandments, hearkening to the voice of his word.
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Bless ye the LORD, all [ye] his hosts; [ye] ministers of his, that do his pleasure.
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Bless the LORD, all his works in all places of his dominion: bless the LORD, O my soul.
