Псалми 103
1 Давидів.
A Psalme of David. My soule, prayse thou the Lord, and all that is within me, prayse his holy Name.
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
My soule, prayse thou the Lord, and forget not all his benefites.
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Which forgiueth all thine iniquitie, and healeth all thine infirmities.
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
Which redeemeth thy life from the graue, and crowneth thee with mercy and compassions.
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
Which satisfieth thy mouth with good things: and thy youth is renued like the eagles.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
The Lord executeth righteousnes and iudgement to all that are oppressed.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
He made his wayes knowen vnto Moses, and his workes vnto the children of Israel.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
The Lord is full of compassion and mercie, slowe to anger and of great kindnesse.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
He will not alway chide, neither keepe his anger for euer.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
He hath not dealt with vs after our sinnes, nor rewarded vs according to our iniquities.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
For as high as the heauen is aboue ye earth, so great is his mercie toward them that feare him.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
As farre as the East is from the West: so farre hath he remooued our sinnes from vs.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
As a father hath compassion on his children, so hath the Lord compassion on them that feare him.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
For he knoweth whereof we be made: he remembreth that we are but dust.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
The dayes of man are as grasse: as a flowre of the fielde, so florisheth he.
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
For the winde goeth ouer it, and it is gone, and the place thereof shall knowe it no more.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
But the louing kindnesse of the Lord endureth for euer and euer vpon them that feare him, and his righteousnes vpon childrens children,
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
Vnto them that keepe his couenant, and thinke vpon his commandements to doe them.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
The Lord hath prepared his throne in heauen, and his Kingdome ruleth ouer all.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Prayse the Lord, ye his Angels, that excell in strength, that doe his commandement in obeying the voyce of his worde.
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Prayse the Lord, all ye his hostes, ye his seruants that doe his pleasure.
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Prayse the Lord, all ye his workes, in all places of his dominion: my soule, prayse thou the Lord.
