Псалми 103
1 Давидів.
Van David. Loof Jahweh, mijn ziel, Heel mijn binnenste zijn heilige Naam;
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Loof Jahweh, mijn ziel, En vergeet zijn talloze weldaden niet!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Hij is het, die al uw zonden vergeeft, En al uw zwakheid geneest;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
Die uw leven behoedt voor het graf, U kroont met genade en ontferming;
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
Die al uw verlangens bevredigt, En als een adelaar uw jeugd verjongt!
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Jahweh oefent gerechtigheid uit, Schaft recht aan alle verdrukten:
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Hij toonde Moses zijn wegen, Aan de kinderen van Israël zijn machtige werken!
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Maar Jahweh is ook barmhartig en genadig, Lankmoedig en rijk aan ontferming:
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Hij toornt niet voor immer, En wrokt niet voor eeuwig;
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Hij vergeldt ons niet naar onze zonden, En straft ons niet naar onze schuld.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Neen, zo hoog als de hemel Zich boven de aarde verheft, Zo groot is zijn goedheid Voor hen, die Hem vrezen!
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Zo ver het oosten staat van het westen, Werpt Hij onze schuld van Zich af;
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Zoals een vader zich over zijn kinderen ontfermt, Ontfermt Zich Jahweh over hen, die Hem vrezen:
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Want Hij kent onze aard, En bedenkt, dat wij stof zijn.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Als het gras zijn de dagen der mensen, Ze bloeien als een bloem op het veld:
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
Waait er een wind overheen, ze is weg, En men weet niet meer, waar ze stond.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Maar van eeuwigheid is de goedheid van Jahweh, En tot in eeuwigheid blijft zij bestaan; Zijn barmhartigheid is voor hen, die Hem vrezen, En voor de kinderen van hun zonen:
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
Voor hen, die zijn Verbond onderhouden, Zijn geboden gedenken en ze volbrengen.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
In de hemel heeft Jahweh zijn troon opgeslagen, En zijn koningschap beheerst het heelal;
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Jahweh’s engelen zingen Hem glorie, De sterke helden, die zijn geboden volbrengen, Die gehoorzamen aan zijn bevelen!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Looft Jahweh dan, al zijn legerscharen, Zijn dienaars, die zijn wil volbrengt;
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Looft Jahweh, al zijn werken, In iedere plaats van zijn rijk; Loof Jahweh, mijn ziel!
