< Псалми 103 >
Af David. Min Sjæl, lov HERREN, og alt i mig love hans hellige Navn!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Min Sjæl, lov HERREN, og glem ikke alle hans Velgerninger!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
Han, som tilgiver alle dine Misgerninger og læger alle dine Sygdomme,
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
han, som udløser dit Liv fra Graven og kroner dig med Miskundhed og Barmhjertighed,
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
han, som mætter din Sjæl med godt, saa du bliver ung igen som Ørnen!
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
HERREN øver Retfærdighed og Ret mod alle fortrykte.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Han lod Moses se sine Veje, Israels Børn sine Gerninger;
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
barmhjertig og naadig er HERREN, langmodig og rig paa Miskundhed;
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
han gaar ikke bestandig i Rette, gemmer ej evigt paa Vrede;
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
han handled ej med os efter vore Synder, gengældte os ikke efter vor Brøde.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Men saa højt som Himlen er over Jorden, er hans Miskundhed stor over dem, der frygter ham.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Saa langt som Østen er fra Vesten, har han fjernet vore Synder fra os.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Som en Fader forbarmer sig over sine Børn, forbarmer HERREN sig over dem, der frygter ham.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Thi han kender vor Skabning, han kommer i Hu, vi er Støv;
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
som Græs er Menneskets Dage, han blomstrer som Markens Blomster;
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
naar et Vejr farer over ham, er han ej mere, hans Sted faar ham aldrig at se igen.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Men HERRENS Miskundhed varer fra Evighed og til Evighed over dem, der frygter ham, og hans Retfærd til Børnenes Børn
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
for dem, der holder hans Pagt og kommer hans Bud i Hu, saa de gør derefter.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
HERREN har rejst sin Trone i Himlen, alt er hans Kongedømme underlagt.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Lov HERREN, I hans Engle, I vældige i Kraft, som gør, hvad han byder, saa snart I hører hans Røst.
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Lov HERREN, alle hans Hærskarer, hans Tjenere, som fuldbyrder hans Vilje.
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Lov HERREN, alt, hvad han skabte, paa hvert eneste Sted i hans Rige! Min Sjæl, lov HERREN!