Псалми 103
1 Давидів.
Davidov. Blagoslivljaj Jahvu, dušo moja, i sve što je u meni, sveto ime njegovo!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
Blagoslivljaj Jahvu, dušo moja, i ne zaboravi dobročinstva njegova:
3 Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
on ti otpušta sve grijehe tvoje, on iscjeljuje sve slabosti tvoje;
4 Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
on ti od propasti čuva život, kruni te dobrotom i ljubavlju;
5 Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
život ti ispunja dobrima, k'o orlu ti se mladost obnavlja.
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
Jahve čini pravedna djela i potlačenima vraća pravicu,
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
Mojsiju objavi putove svoje, sinovima Izraelovim djela svoja.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
Milosrdan i milostiv je Jahve, spor na srdžbu i vrlo dobrostiv.
9 Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
Jarostan nije za vječna vremena niti dovijeka plamti srdžba njegova.
10 Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
Ne postupa s nama po grijesima našim niti nam plaća po našim krivnjama.
11 Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
Jer kako je nebo visoko nad zemljom, dobrota je njegova s onima koji ga se boje.
12 як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
Kako je istok daleko od zapada, tako udaljuje od nas bezakonja naša.
13 Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
Kako se otac smiluje dječici, tako se Jahve smiluje onima što ga se boje.
14 бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
Jer dobro zna kako smo sazdani, spominje se da smo prašina.
15 чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
Dani su čovjekovi kao sijeno, cvate k'o cvijetak na njivi;
16 та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
jedva ga dotakne vjetar, i već ga nema, ne pamti ga više ni mjesto njegovo.
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
Al' ljubav Jahvina vječna je nad onima što ga se boje i njegova pravda nad sinovima sinova,
18 що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
nad onima što njegov Savez čuvaju i pamte mu zapovijedi da ih izvrše.
19 Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
Jahve u nebu postavi prijestolje svoje, i kraljevska vlast svemir mu obuhvaća.
20 Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Blagoslivljajte Jahvu, svi anđeli njegovi, vi jaki u sili, što izvršujete naredbe njegove, poslušni riječi njegovoj!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
Blagoslivljajte Jahvu, sve vojske njegove, sluge njegove koje činite volju njegovu!
22 Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
Blagoslivljajte Jahvu, sva djela njegova, na svakome mjestu vlasti njegove: blagoslivljaj Jahvu, dušo moja!
