Псалми 102
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
Doa orang sengsara yang dalam keadaan letih lesu mengeluh kepada TUHAN. Ya TUHAN, dengarlah doaku, biarlah seruanku sampai kepada-Mu.
2 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
Jangan berpaling daripadaku bila aku dalam kesusahan. Dengarlah bila aku berseru, dan jawablah aku segera.
3 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
Hidupku menghilang seperti asap; tulang-tulangku membara seperti api.
4 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
Aku lesu seperti rumput kering, dan kehilangan nafsu makan.
5 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
Aku mengerang dengan nyaring; badanku tinggal kulit pembungkus tulang.
6 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
Aku seperti burung undan di padang gurun, seperti burung hantu di reruntuhan yang sepi.
7 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
Aku tak bisa tidur, seperti burung yang kesepian di atap rumah.
8 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
Sepanjang hari musuh menghina aku; namaku dijadikan kutuk oleh orang yang marah kepadaku.
9 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
Aku makan abu seperti roti, minumanku bercampur air mata,
10 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
sebab Engkau telah mengangkat dan melemparkan aku dalam kemarahan-Mu yang menyala-nyala.
11 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
Hidupku berlalu seperti bayangan di waktu petang; aku menjadi layu seperti rumput.
12 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
Tapi Engkau, ya TUHAN, Raja untuk selama-lamanya, tetap diingat turun-temurun.
13 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
Engkau akan bangkit dan mengasihani Sion, saatnya sudah tiba untuk berbelaskasihan kepadanya.
14 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
Sebab hamba-hamba-Mu mencintai dia, biarpun ia sudah menjadi reruntuhan. Mereka merasa kasihan kepadanya, walaupun ia sudah menjadi debu.
15 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
Kuasa TUHAN akan ditakuti oleh bangsa-bangsa; dan keagungan-Nya disegani oleh semua raja,
16 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
apabila TUHAN membangun Sion kembali, dan tampil dalam keagungan-Nya.
17 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
Ia akan mendengar doa umat-Nya yang melarat, dan tidak menolak permohonan mereka.
18 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
Tulislah semua perbuatan TUHAN untuk angkatan yang akan datang, supaya bangsa yang belum dilahirkan dapat memuji Dia.
19 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
TUHAN memandang dari tempat-Nya yang tinggi, dari surga Ia menengok ke bumi
20 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
untuk mendengar keluh-kesah orang tahanan dan membebaskan orang yang dihukum mati.
21 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
Maka nama-Nya akan diwartakan di Sion, dan Ia akan dipuji-puji di Yerusalem,
22 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
waktu bangsa-bangsa dan kerajaan-kerajaan berhimpun untuk berbakti kepada TUHAN.
23 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
TUHAN mematahkan kekuatanku waktu aku masih muda, dan memperpendek umurku.
24 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
Lalu aku berkata, "Ya Allah jangan mengambil nyawaku di pertengahan hidupku." TUHAN, Engkau hidup selama-lamanya,
25 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
dahulu Engkau menjadikan bumi; langit pun karya tangan-Mu.
26 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
Semua itu akan lenyap, tetapi Engkau tetap ada; semua itu akan usang seperti pakaian. Engkau membuangnya seperti baju tua, lalu semuanya akan musnah.
27 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
Tetapi Engkau tetap sama, hidup-Mu tak akan berakhir.
28 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
Anak cucu kami akan hidup dengan tentram, dan selalu aman dalam perlindungan-Mu.
