Псалми 102
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
Koute lapriyè mwen, O SENYÈ! Epi kite kri sekou mwen rive bò kote Ou.
2 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
Pa kache figi Ou sou mwen nan jou gwo twoub mwen an; Panche zòrèy Ou bò kote m. Nan jou ke m rele Ou a, reponn mwen vit.
3 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
Paske jou m yo te manje nèt nan lafimen, e zo m te chofe tankou yon chemine.
4 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
Kè m fin frape tankou zèb. Li fennen nèt. Anverite, mwen bliye manje pen mwen.
5 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
Akoz gwo bri kri mwen yo, zo m yo kole sou chè m.
6 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
Mwen sanble ak yon grangozye nan dezè. Mwen tankou yon frize nan gran savann.
7 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
Mwen kouche zye tou louvri. Mwen tankou yon zwazo izole sou twati kay la.
8 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
Lènmi m yo repwoche m tout lajounen. (Sila) ki moke m yo sèvi ak non mwen kon madichon.
9 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
Paske mwen te manje sann kon pen e mele bwason m ak dlo zye m,
10 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
akoz endiyasyon avèk kòlè Ou. Ou te leve m wo e te jete m lwen.
11 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
Jou m yo tankou yon lonbraj ki vin long. Mwen vin fennen tankou zèb.
12 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
Men Ou menm, O SENYÈ, Ou dire jis pou tout tan E non Ou jis a tout jenerasyon yo.
13 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
Ou va leve pou fè pitye sou Sion, paske se lè pou fè li gras. Lè apwente a fin rive l.
14 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
Anverite, sèvitè Ou yo twouve plezi nan wòch li yo. Yo plen tristès akoz pousyè li.
15 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
Pou sa, nasyon yo va krent non SENYÈ a, e tout wa latè yo va krent glwa Ou.
16 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
Paske se SENYÈ a ki te ranfòse Sion. Li te parèt nan glwa Li.
17 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
Li te prete atansyon a lapriyè malere yo, e pa t meprize priyè yo.
18 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
Sa va ekri pou jenerasyon k ap vini an. Pou yon pèp ki poko kreye kapab bay lwanj a SENYÈ a.
19 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
Li te gade anba soti nan wotè sen Li an. Soti nan syèl la, SENYÈ a te veye sou latè,
20 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
pou tande vwa plenyen a prizonye a, pou mete an libète (sila) ki te kondane a lanmò yo,
21 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
Pou lezòm ta kab pale sou non SENYÈ a nan Sion, e bay lwanj Li nan Jérusalem,
22 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
pandan pèp yo rasanble ansanm ak wayòm yo, pou sèvi SENYÈ a.
23 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
Li fin febli fòs mwen nan chemen an. Li rakousi nonb de jou mwen yo.
24 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
Mwen te di: “O Bondye mwen an, pa rache m nan mitan jou mwen yo. Ane pa Ou yo dire pandan tout jenerasyon yo.
25 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
Depi tan ansyen yo, Ou te fonde latè, e syèl yo se zèv lamen Ou yo.
26 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
Malgre yo peri, Ou menm va rete toujou. Wi, tout bagay nan yo va vin epwize tankou yon vètman. Tankou rad, Ou va chanje yo, e yo va chanje.
27 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
Men Ou menm, se menm jan an Ou ye. Ane pa Ou yo p ap janm fini.
28 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
Pitit a sèvitè Ou yo va kontinye, e desandan pa yo va etabli devan Ou.”
