Псалми 102
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
A Prayer of the afflicted, when he is overwhelmed and pours out his complaint before Yahweh. Hear my prayer, Yahweh! Let my cry come to you.
2 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
Don’t hide your face from me in the day of my distress. Turn your ear to me. Answer me quickly in the day when I call.
3 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
For my days consume away like smoke. My bones are burned as a torch.
4 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
My heart is blighted like grass, and withered, for I forget to eat my bread.
5 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
By reason of the voice of my groaning, my bones stick to my skin.
6 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
I am like a pelican of the wilderness. I have become as an owl of the waste places.
7 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
I watch, and have become like a sparrow that is alone on the housetop.
8 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
My enemies reproach me all day. Those who are mad at me use my name as a curse.
9 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
For I have eaten ashes like bread, and mixed my drink with tears,
10 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
because of your indignation and your wrath; for you have taken me up and thrown me away.
11 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
My days are like a long shadow. I have withered like grass.
12 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
But you, Yahweh, will remain forever; your renown endures to all generations.
13 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
You will arise and have mercy on Zion, for it is time to have pity on her. Yes, the set time has come.
14 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
For your servants take pleasure in her stones, and have pity on her dust.
15 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
So the nations will fear Yahweh’s name, all the kings of the earth your glory.
16 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
For Yahweh has built up Zion. He has appeared in his glory.
17 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
He has responded to the prayer of the destitute, and has not despised their prayer.
18 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
This will be written for the generation to come. A people which will be created will praise Yah,
19 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
for he has looked down from the height of his sanctuary. From heaven, Yahweh saw the earth,
20 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
to hear the groans of the prisoner, to free those who are condemned to death,
21 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
that men may declare Yahweh’s name in Zion, and his praise in Jerusalem,
22 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
when the peoples are gathered together, the kingdoms, to serve Yahweh.
23 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
He weakened my strength along the course. He shortened my days.
24 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
I said, “My God, don’t take me away in the middle of my days. Your years are throughout all generations.
25 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
Of old, you laid the foundation of the earth. The heavens are the work of your hands.
26 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
They will perish, but you will endure. Yes, all of them will wear out like a garment. You will change them like a cloak, and they will be changed.
27 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
But you are the same. Your years will have no end.
28 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
The children of your servants will continue. Their offspring will be established before you.”
