< Псалми 10 >
1 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?
Для чего, Господи, стоишь вдали, скрываешь Себя во время скорби?
2 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!
По гордости своей нечестивый преследует бедного: да уловятся они ухищрениями, которые сами вымышляют.
3 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.
Ибо нечестивый хвалится похотью души своей; корыстолюбец ублажает себя.
4 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!
В надмении своем нечестивый пренебрегает Господа: “не взыщет”; во всех помыслах его: “нет Бога!”
5 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.
Во всякое время пути его гибельны; суды Твои далеки для него; на всех врагов своих он смотрит с пренебрежением;
6 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.
говорит в сердце своем: “не поколеблюсь; в род и род не приключится мне зла”;
7 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.
уста его полны проклятия, коварства и лжи; под языком - его мучение и пагуба;
8 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.
сидит в засаде за двором, в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным;
9 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.
подстерегает в потаенном месте, как лев в логовище; подстерегает в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекая в сети свои;
10 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті …
сгибается, прилегает, - и бедные падают в сильные когти его;
11 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.
говорит в сердце своем: “забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда”.
12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
Восстань, Господи, Боже мой, вознеси руку Твою, не забудь угнетенных.
13 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
Зачем нечестивый пренебрегает Бога, говоря в сердце своем: “Ты не взыщешь”?
14 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.
Ты видишь, ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, чтобы воздать Твоею рукою. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник.
15 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!
Сокруши мышцу нечестивому и злому, так чтобы искать и не найти его нечестия.
16 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!
Господь - царь на веки, навсегда; исчезнут язычники с земли Его.
17 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,
Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; открой ухо Твое,
18 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!
чтобы дать суд сироте и угнетенному, да не устрашает более человек на земле.