Псалми 10

1 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

2 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

3 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

4 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

5 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

6 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

7 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

8 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

9 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

10 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті …

11 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

13 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

14 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

15 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

16 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

17 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

18 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!