Псалми 10
1 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?
Why, O LORD, do You stand far off? Why do You hide in times of trouble?
2 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!
In pride the wicked pursue the needy; let them be caught in the schemes they devise.
3 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.
For the wicked man boasts in the cravings of his heart; he blesses the greedy and reviles the LORD.
4 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!
In his pride the wicked man does not seek Him; in all his schemes there is no God.
5 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.
He is secure in his ways at all times; Your lofty judgments are far from him; he sneers at all his foes.
6 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.
He says to himself, “I will not be moved; from age to age I am free of distress.”
7 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.
His mouth is full of cursing, deceit, and violence; trouble and malice are under his tongue.
8 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.
He lies in wait near the villages; in ambush he slays the innocent; his eyes watch in stealth for the helpless.
9 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.
He lies in wait like a lion in a thicket; he lurks to seize the oppressed; he catches the lowly in his net.
10 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті …
They are crushed and beaten down; the hapless fall prey to his strength.
11 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.
He says to himself, “God has forgotten; He hides His face and never sees.”
12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
Arise, O LORD! Lift up Your hand, O God! Do not forget the helpless.
13 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
Why has the wicked man renounced God? He says to himself, “You will never call me to account.”
14 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.
But You have regarded trouble and grief; You see to repay it by Your hand. The victim entrusts himself to You; You are the helper of the fatherless.
15 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!
Break the arm of the wicked and evildoer; call him to account for his wickedness until none is left to be found.
16 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!
The LORD is King forever and ever; the nations perish from His land.
17 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,
You have heard, O LORD, the desire of the humble; You will strengthen their hearts. You will incline Your ear,
18 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!
to vindicate the fatherless and oppressed, that the men of the earth may strike terror no more.
