Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Zvirevo zvaSoromoni mwanakomana waDhavhidhi, mambo weIsraeri:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
kuti uwane uchenjeri nokurayirwa; nokunzwisisa mashoko enjere;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
kuti uve noupenyu hwokuzvibata hune uchenjeri uchiita zvakarurama nokururamisira uye nokuenzanisira;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
kuti vasina mano vapiwe uchenjeri, jaya ripiwe ruzivo namano,
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
vakachenjera ngavanzwe uye vagowedzera pakudzidza kwavo, uye vanonzvera ngavawane kutungamirirwa,
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
kuti vanzwisise zvirevo nemifananidzo, mashoko nezvirahwe zvavakachenjera.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
Kutya Jehovha ndiwo mavambo ezivo, asi mapenzi anoshora uchenjeri nokurayirwa.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Mwanakomana wangu, teerera, kurayira kwababa vako, uye usarasa kudzidzisa kwamai vako.
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Zvichava chishongo chakanaka pamusoro wako nouketani hunoshongedza mutsipa wako.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Mwanakomana wangu, kana vatadzi vachikukwezva, usabvuma zvavari kuda kuti uite.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Kana vakati, “Handei tose; ngativandirei munhu timuuraye; ngativandirei mweya usina mhosva;
ngativamedzei vari vapenyu, seguva, uye vakakwana kudaro savaya vanodzika mugomba; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
tichawana marudzi ose ezvinhu zvinokosha tigozadza dzimba dzedu nezvatichapamba;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
isa zvinhu zvako pamwe chete nesu, tigova nechikwama chimwe chete,”
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
mwanakomana wangu, usabvumirana navo, usaisa rutsoka panzira dzavo;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
nokuti tsoka dzavo dzinomhanyira muchivi, vanokurumidza kundodeura ropa.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Hazvibatsiri sei kutambanudza mumbure shiri dzose dzichinyatsoona!
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Varume ava vanovandira ropa ravo vomene; vanozvivandira ivo pachavo!
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Aya ndiwo magumo avaya vanotsvaka pfuma nenzira yakaipa; inouraya vaya vanoiwana.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Uchenjeri hunodanidzira nenzwi guru mumugwagwa, hunokwidza inzwi rahwo pachivara;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
kumusoro kwemigwagwa ine ruzha hunodanidzira, pamasuo eguta hunotaura shoko rahwo huchiti:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
“Kusvikira riniko imi vasina mano, muchingoda kugara musina mano? Kusvikira riniko vaseki vachifarira kuseka, uye mapenzi achivenga zivo?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Dai makateerera kutsiura kwangu, ndingadai ndakadurura mwoyo wangu kwamuri uye ndakazivisa pfungwa dzangu kwamuri.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Asi sezvo makandiramba pandakakudanai uye pasina kana mumwe akateerera pandakatambanudza ruoko rwangu,
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
sezvo makashaya hanya nokurayira kwangu, uye mukasagamuchira kutsiura kwangu,
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
iniwo ndichaseka panguva yenjodzi yenyu; ndichaseka dambudziko parichakusvikirai,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
dambudziko parichakukundai sedutu, njodzi paichavhuvhuta pamusoro penyu sechamupupuri, nhamo namatambudziko pazvichakukundai.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
“Ipapo vachadana kwandiri asi ini handingavapinduri; vachanditsvaka asi havangandiwani.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Sezvo vakavenga zivo uye vakasasarudza kutya Jehovha,
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
sezvo vasina kugamuchira yambiro yangu, uye vakashora kutsiura kwangu,
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
vachadya zvibereko zvenzira dzavo uye vachazadzwa nezvibereko zvemano avo.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Nokuti kusateerera kwavasina mano kuchavaurayisa, uye kushaya hanya kwamapenzi kuchavaparadza;
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
asi ani naani achanditeerera achagara murugare, uye achagara akasununguka, asingatyi kuparadzwa.”
