Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Masese ya Salomo, mwana mobali ya Davidi, mokonzi ya Isalaele:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
mpo na koyeba bwanya, kozwa mateya mpe kososola maloba ya mayele;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
mpo na kozwa mateya ya bwanya oyo epesaka bizaleli ya sembo, ya boyengebene mpe makambo ya alima;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
mpo na kopesa mayele epai ya bazoba, mpe boyebi epai ya bilenge.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Tika ete moto ya bwanya ayoka yango, mpe akobakisa bwanya na ye, bongo moto ya mayele akoyeba mayele ya kotambolisa bato;
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
mpo na kososola masese mpe sambole, maloba ya bwanya mpe kolimbola makambo.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
Kotosa Yawe ezali mosisa ya mayele; bato oyo bazangi mayele batiolaka bwanya mpe toli.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Mwana na ngai ya mobali, yoka toli ya tata na yo, mpe kobwaka te mateya ya mama na yo;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Pamba te ekozala lokola ekoti ya ngolu na moto na yo, mpe lokola mayaka ya kitoko na kingo na yo.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Mwana na ngai ya mobali, soki bato ya masumu balingi kokweyisa yo, komitika te.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Soki balobi na yo: « Yaka elongo na biso, tika ete tosala motambo mpo na koboma bato, tokosepela mpo na kokanga moto oyo ayebi likambo te!
Ndenge mokili ya bakufi esalaka, tokomela ye ya bomoi, tokomela ye mobimba lokola bato oyo bakitaka na libulu ya kufa; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
tokozwa biloko ya talo ya ndenge na ndenge, mpe tokotondisa bandako na biso na bomengo ya bitumba;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
okozwa ndambo na yo epai na biso, pamba te biso nyonso tokosangisa biloko na biso esika moko; »
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
mwana na ngai ya mobali, kokende elongo na bango te, longola makolo na yo na nzela na bango;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
pamba te makolo na bango ekimaka mbangu mpo na kolanda mabe, mpe bapotaka mbangu mpo na kosopa makila.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Solo, ezali pamba kotia monyama liboso ya miso ya bikelamu nyonso oyo ezali na mapapu.
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Kasi bango, batiaka mitambo mpo na kosopa makila na bango moko, bamilukelaka pasi na bomoi na bango.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Moto oyo alukaka kozwa bomengo na nzela ya lokuta asukaka kaka bongo, mpe bomengo yango ebomaka kaka ye moko.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Bwanya azali koganga na libanda, atomboli mongongo na ye na bisika oyo bato ebele bakutanaka;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
azali koganga na bisika ya loyenge mpe azali koloba liboso ya ekuke ya engumba:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
« Yo moto oyo ozangi mayele, kino tango nini okolinga bozoba na yo? Kino tango nini batioli bakokoba kosepela kotiola? Mpe bino bazoba, kino tango nini bokokoba koyina mayele?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Soki boyoki makebisi na Ngai, nakosopela bino Molimo na Ngai mpe nakososolisa bino maloba na Ngai.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Kasi lokola bosundolaki Ngai tango nazalaki kobelela mpe moto moko te asalaki keba tango natandaki loboko,
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
lokola bobwakaki toli na Ngai mpe boboyaki kondima pamela na Ngai,
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
Ngai mpe nakoseka bino tango pasi ekoyela bino, nakotiola bino tango minyoko ekokomela bino,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
tango minyoko ekokomela bino na pwasa lokola mvula ya kake makasi, tango somo ekoyela bino lokola ekumbaki, tango mawa mpe somo ekokomela bino.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Bakoganga epai na Ngai, kasi nakoyanola bango te; bakoluka Ngai na ngonga ya malamu, kasi bakomona Ngai te.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Lokola bayinaki boyebi mpe baponaki te nzela ya kotosa Yawe,
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
lokola baboyaki kondima toli na Ngai mpe batiolaki pamela na Ngai,
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
bakolia mbuma ya etamboli na bango mpe bakotonda na mabongisi ya mitema na bango moko.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Pamba te kotomboka ya bato oyo bazangi mayele ekoboma bango, mpe bozangi bokebi ya bato oyo bazangi mayele ekoboma kaka bango moko;
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
kasi moto oyo ayokaka Ngai akovanda na kimia mpe akobanga mabe moko te. »
