Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
ダビデの子イスラエルの王ソロモンの箴言
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
こは人に智慧と訓誨とをしらしめ哲言を暁らせ
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
さとき訓と公義と公平と正直とをえしめ
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
拙者にさとりを與へ少者に知識と謹愼とを得させん爲なり
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
智慧ある者は之を聞て學にすすみ 哲者は智略をうべし
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
人これによりて箴言と譬喩と智慧ある者の言とその隠語とを悟らん
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
ヱホバを畏るるは知識の本なり 愚なる者は智慧と訓誨とを軽んず
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
我が子よ汝の父の敎をきけ 汝の母の法を棄ることなかれ
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
これ汝の首の美しき冠となり 汝の項の妝飾とならん
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
わが子よ惡者なんぢ誘ふとも從ふことなかれ
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
彼等なんぢにむかひて請ふ われらと偕にきたれ 我儕まちぶせして人の血を流し 無辜ものを故なきに伏てねらひ
陰府のごとく彼等を活たるままにて呑み 壯健なる者を墳に下る者のごとくになさん (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
われら各樣のたふとき財貨をえ 奪ひ取たる物をもて我儕の家に盈さん
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
汝われらと偕に籤をひけ 我儕とともに一の金嚢を持べしと云とも
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
我が子よ彼等とともに途を歩むことなかれ 汝の足を禁めてその路にゆくこと勿れ
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
そは彼らの足は惡に趨り 血を流さんとて急げばなり
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
(すべて鳥の目の前にて羅を張は徒勞なり)
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
彼等はおのれの血のために埋伏し おのれの命をふしてねらふ
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
凡て利を貧る者の途はかくの如し 是その持主をして生命をうしなはしむるなり
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
智慧外に呼はり衢に其聲をあげ
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
熱閙しき所にさけび 城市の門の口邑の中にその言をのべていふ
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
なんぢら拙者のつたなきを愛し 嘲笑者のあざけりを樂しみ 愚なる者の知識を惡むは幾時までぞや
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
わが督斥にしたがひて心を改めよ 視よわれ我が霊を汝らにそそぎ 我が言をなんぢらに示さん
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
われ呼たれども汝らこたへず 手を伸たれども顧る者なく
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
かへつて我がすべての勸告をすて我が督斥を受ざりしに由り
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
われ汝らが禍災にあふとき之を笑ひ 汝らの恐懼きたらんとき嘲るべし
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
これは汝らのおそれ颶風の如くきたり 汝らのほろび颺風の如くきたり 艱難とかなしみと汝らにきたらん時なり
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
そのとき彼等われを呼ばん 然れどわれ應へじ 只管に我を求めん されど我に遇じ
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
かれら知識を憎み又ヱホバを畏るることを悦ばず
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
わが勸に從はず凡て我督斥をいやしめたるによりて
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
己の途の果を食ひおのれの策略に飽べし
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
拙者の違逆はおのれを殺し 愚なる者の幸福はおのれを滅さん
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
されど我に聞ものは平穩に住ひかつ禍害にあふ恐怖なくして安然ならん
