Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Israel manghai David capa Solomon kah he,
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
cueihnah ming sak ham neh ol yakmingnah te yakming sak ham thuituennah la om.
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
Thuituennah la loh ham neh duengnah, tiktamnah neh vanatnah te aka cangbam sak la om.
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
Camoe hlangyoe taengah mingnah neh thuepnah, khinglangnah aka pae la om.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Aka cueih loh hnatun saeh lamtah rhingtuknah la thap thil saeh, aka yakming loh a niing la hol saeh.
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
Aka cueih rhoek kah, nuettahnah olka neh amih kah olkael aka yakming sak la om.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
BOEIPA hinyahnah tah cueihnah, mingnah a tongnah la om tih aka ang loh thuituennah a hnoelrhoeng.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Ka ca aw na pa kah thuituennah he hnatun lamtah na nu kah olkhueng khaw tloeng sut boeh.
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Te te na lu ham mikdaithen kah lukhueng neh na rhawn ham oi la om.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Ka ca nang te hlangtholh rhoek loh n'hloih cakhaw rhoih boeh.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
“Kaimih taengah pongpa lamtah hlang thii te rhongngol thil sih, ommongsitoe te a tloengtlaih la dawn sih.
Amih te saelkhui bangla a hing la dolh sih lamtah tangrhom ah a pum la a cungpung bangla om saeh. (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
A boei a rhaeng boeih neh a phu aka tlo te n'dang uh vetih mamih im he kutbuem neh m'baetawt sak mako.
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Na hmulung te kaimih lakli ah naan lamtah mamih boeih ham sungsa pakhat la om saeh,” a ti uh atah,
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
Ka ca aw, amih kah longpuei ah cet boel lamtah na kho te amih kah a hawn lamloh hoi lah.
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Amih kah a kho tah boethae hamla cungpoeh uh tih thii long sak ham loe uh.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Vaa phae boeih kah a hmaiah a tloengtlaih la lawk a tung uh.
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Amih loh amamih kah a thii te a rhongngol thil uh tih a hinglu te a mae uh.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Mueluemnah dongah aka mueluem boeih kah a khosing te tah a boei kah a hinglu ni a. rhawt pah.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Cueihnah tah vongvoel ah tamhoe tih toltung ah a ol a huel.
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Thohka ah aka kawk rhoek kah a lu ah a pang pah tih khopuei vongka ah ol a thui.
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
Hlangyoe nang loh mevaeng hil nim hlangyoe na lungnah ve, hmuiyoi rhoek tah amamih kah saipaat dongah naep uh tih, aka ang rhoek loh mingnah te a hmuhuet uh.
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Ka toelthamnah he mael thil lah, ka mueihla he nang hamla kan thaa saeh lamtah ka ol he khaw nang kam ming sak eh.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Kang khue vaengah na aal uh tih ka kut kan cavaih vaengah nim te hnatung uh pawh.
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
Kai kah cilsuep boeih te na dul uh tih, kai kah toelthamnah khaw na ngaih uh pawh.
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
Kai khaw nangmih kah rhainah te ka nueih thil vetih nangmih ah birhihnah a thoeng vaengah kan tamdaeng ni.
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
Nangmih kah birhihnah tah khohli rhamrhael bangla ha pawk vetih na rhainah loh cangpalam bangla halo vaengah, citcai neh khobing loh nangmih te m'paan vaengah,
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Kai ng'khue uh cakhaw ka doo mahpawh, kai n'toem uh cakhaw m'hmu uh bal mahpawh.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Te yueng te mingnah a hmuhuet uh tih BOEIPA kah hinyahnah te tuek uh pawh.
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
Kai cilsuep dongah naep uh pawt tih, kai kah toelthamnah khaw boeih a tlaitlaek uh.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
A khosing kah a thaih te a caak uh vetih a cilkhih loh a lawn uh bitni.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Hlangyoe hnuknong loh amih te a ngawn vetih aka ang kah ommongnah loh amih te a milh sak ni.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
Tedae kai taengah aka hnatun long tah ngaikhuek la kho a sak vetih yoethae kah birhihnah khuiah khaw rhalthal van ni.
