< Приповісті 9 >
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
18 І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! (Sheol )
