Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
