Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Visheten byggde sitt hus, och högg sju pelare;
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
Och slagtade sin boskap, skänkte sitt vin, och tillredde sitt bord;
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Och sände sina tjenarinnor ut, till att bjuda upp på stadsens palats:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
Den fåkunnig är, han komme hit; och till de dårar sade hon:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
Kommer, äter af mitt bröd, och dricker af vinet, som jag skänker;
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Öfvergifver det galna väsendet, så fån I lefva; och går på förståndsens väg.
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Hvilken som tuktar bespottaren, han får skam igen; och den som straffar en ogudaktigan, han varder försmädad.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Straffa bespottaren intet, att han icke hatar dig; straffa den visa, han skall älska dig.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Gif dem visa, så skall han ännu visare varda; lär den rättfärdiga, så växer han till i lärdom.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Vishetenes begynnelse är Herrans fruktan, och förstånd lärer hvad heligt är;
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Ty igenom mig skola dine dagar månge varda, och dins lifs år dig flere varda.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Äst du vis, så äst du dig vis; äst du en bespottare, så måste du umgälla det allena.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Men en galen ostadig qvinna, full med sqvaller, och fåvitsk;
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Sitter i sins hus dörr, på en stol, högt uppe i stadenom;
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
Till att bjuda alla de der framom gå, och rättelliga vandra på sinom vägom:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
Den der fåkunnig är, han komme hit. Och till de dårar säger hon:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
Stulet vatten är sött, och fördoldt bröd är lustigt.
