Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Mądrość zbudowała sobie dom [i] wyciosała siedem słupów;
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
Zabiła swoje bydło, zmieszała wino i zastawiła stół;
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Rozesłała swoje służące, woła na szczytach najwyższych miejsc miasta:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
Ktokolwiek jest prostym, niech wstąpi; [a] do nierozumnego mówi:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
Chodźcie, jedzcie mój chleb i pijcie wino, które zmieszałam.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Porzućcie głupotę, a będziecie żyli, i chodźcie drogą roztropności.
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Kto upomina szydercę, ściąga na siebie hańbę, a kto strofuje niegodziwego, ten się plami.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Nie strofuj szydercy, aby cię nie znienawidził; strofuj mądrego, a będzie cię miłował.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Upomnij mądrego, a będzie mądrzejszy; poucz sprawiedliwego, a pomnoży swą wiedzę.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Początkiem mądrości [jest] bojaźń PANA, a wiedza o tym, co święte, to rozum.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Bo dzięki mnie rozmnożą się twoje dni i przedłużą się lata [twojego] życia.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Jeśli będziesz mądry, tobie samemu będzie [służyła] twoja mądrość; a jeśli szydercą, sam poniesiesz szkodę.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Głupia kobieta [jest] wrzaskliwa, prosta i nic nie rozumie;
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Siedzi u drzwi swego domu, na krześle, na wysokich miejscach w mieście;
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
Aby wołać na przechodzących, którzy idą prosto swoimi ścieżkami:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
Ktokolwiek jest prosty, niech wstąpi; a do nierozumnego mówi:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
Kradzione wody są słodkie, a chleb jedzony pokątnie smaczny.
