Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
sapientia aedificavit sibi domum excidit columnas septem
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
immolavit victimas suas miscuit vinum et proposuit mensam suam
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
misit ancillas suas ut vocarent ad arcem et ad moenia civitatis
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
si quis est parvulus veniat ad me et insipientibus locuta est
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
venite comedite panem meum et bibite vinum quod miscui vobis
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
relinquite infantiam et vivite et ambulate per vias prudentiae
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
qui erudit derisorem ipse sibi facit iniuriam et qui arguit impium generat maculam sibi
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
noli arguere derisorem ne oderit te argue sapientem et diliget te
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
da sapienti et addetur ei sapientia doce iustum et festinabit accipere
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
principium sapientiae timor Domini et scientia sanctorum prudentia
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
per me enim multiplicabuntur dies tui et addentur tibi anni vitae
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
si sapiens fueris tibimet ipsi eris si inlusor solus portabis malum
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
mulier stulta et clamosa plenaque inlecebris et nihil omnino sciens
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
sedit in foribus domus suae super sellam in excelso urbis loco
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
ut vocaret transeuntes viam et pergentes itinere suo
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
quis est parvulus declinet ad me et vecordi locuta est
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
aquae furtivae dulciores sunt et panis absconditus suavior
