Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
La sapienza ha fabbricato la sua casa, ha lavorato le sue colonne, in numero di sette;
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
ha ammazzato i suoi animali, ha drogato il suo vino, ed ha anche apparecchiato la sua mensa.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Ha mandato fuori le sue ancelle, dall’alto dei luoghi elevati della città ella grida:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
“Chi è sciocco venga qua!” A quelli che son privi di senno dice:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
“Venite, mangiate del mio pane e bevete del vino che ho drogato!
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Lasciate, o sciocchi, la stoltezza e vivrete, e camminate per la via dell’intelligenza!”
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Chi corregge il beffardo s’attira vituperio, e chi riprende l’empio riceve affronto.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Non riprendere il beffardo, per tema che t’odi; riprendi il savio, e t’amerà.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Istruisci il savio e diventerai più savio che mai; ammaestra il giusto e accrescerà il suo sapere.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Il principio della sapienza è il timor dell’Eterno, e conoscere il Santo è l’intelligenza.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Poiché per mio mezzo ti saran moltiplicati i giorni, e ti saranno aumentati anni di vita.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Se sei savio, sei savio per te stesso; se sei beffardo, tu solo ne porterai la pena.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
La follia è una donna turbolenta, sciocca, che non sa nulla, nulla.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Siede alla porta di casa, sopra una sedia, ne’ luoghi elevati della città,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
per gridare a quelli che passan per la via, che van diritti per la loro strada:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
“Chi è sciocco venga qua!” E a chi è privo di senno dice:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
“Le acque rubate son dolci, e il pane mangiato di nascosto è soave”.
