Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Die Weisheit hat sich ihr Haus gebaut, hat ihre sieben Säulen aufgerichtet;
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
sie hat ihr Schlachtvieh geschlachtet, ihren Wein gemischt, auch ihre Tafel zugerüstet;
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
sie hat ihre Mägde ausgesandt und läßt oben auf den höchsten Punkten der Stadt die Einladung ergehen:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
»Wer einfältig ist, kehre hier ein!« Und den Unverständigen läßt sie sagen:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
»Kommt her, eßt von meinem Brot und trinkt von dem Wein, den ich gemischt habe!
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Laßt die Torheit fahren, damit ihr lebt, und geht einher auf dem Wege der Einsicht!« –
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Wer einen Spötter zurechtweist, zieht sich Beschimpfung zu, und wer einen Gottlosen tadelt, hat Schande davon.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Tadle den Spötter nicht, sonst wird er dich hassen; tadle den Weisen, so wird er dich liebgewinnen.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Gib dem Weisen, so wird er noch weiser werden; belehre den Gerechten, so wird er an Wissen zunehmen.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Die Furcht des HERRN ist der Anfang der Weisheit, und die Erkenntnis des heiligen (Gottes) ist Einsicht. –
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
»Denn durch mich werden deiner Tage viele werden und die Jahre deines Lebens sich mehren.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Wenn du weise bist, so bist du es zu deinem eigenen Besten; bist du aber ein Spötter, so hast du es allein zu tragen.«
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Frau Torheit ist ein leidenschaftliches Geschöpf, die reine Beschränktheit und kennt keine Scham;
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
sie sitzt am Eingang ihres Hauses, auf einem Thron hoch oben in der Stadt,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
um die des Weges Vorübergehenden einzuladen, alle, die auf ihren Pfaden geradeaus wandeln:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
»Wer einfältig ist, der kehre hier ein!« Und zu den Unverständigen sagt sie:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
»Gestohlenes Wasser ist süß, und heimlich verzehrtes Brot schmeckt köstlich!«
