Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
La sagesse a édifié sa maison, et en a taillé les sept colonnes;
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
elle a égorgé ses victimes, mêlé son vin, et dressé sa table.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Envoyant ses suivantes elle invite, du faîte des hauteurs de la ville:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
« Quiconque est faible, qu'il entre ici! » Et elle dit à qui manque de sens:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
« Venez, mangez de mon pain, et buvez du vin que j'ai mêlé!
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Renoncez à la faiblesse, et vous aurez la vie, et suivez la voie de la raison!
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Qui corrige le moqueur, s'attire un affront, et qui reprend l'impie, un outrage.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Ne corrige pas le moqueur, de peur qu'il ne te haïsse! Corrige le sage, et il t'aimera!
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Donne au sage, il devient plus sage encore; instruis le juste, il augmente sa science.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Le principe de la sagesse, c'est la crainte de l'Éternel; et la connaissance du Très-haut, c'est l'intelligence.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Oui, je multiplie le nombre de tes jours, et j'augmente celui de tes années de vie.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Es-tu sage, c'est pour toi que tu es sage; et, si tu es un moqueur, seul tu en subiras la peine. »
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Il est encore une femme, la folie; elle est agitée, irréfléchie et ignorante de toutes choses.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Elle se place à la porte de sa maison, sur un siège au haut de la ville,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
pour inviter les passants, qui marchent droit dans leur voie:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
« Que les faibles entrent ici! » Et elle dit à celui qui manque de sens:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
« L'eau dérobée est douce, et le pain mangé en cachette est agréable. »
