Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
La Sagesse s’est bâti une maison, elle en a sculpté les sept colonnes.
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
Elle a tué des animaux pour son festin, mélangé son vin et dressé sa table.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Elle a mis en campagne ses servantes; elle lance ses invitations du haut des éminences de la cité:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
"Quiconque a l’esprit faible vienne de ce côté!" A celui qui est dépourvu d’intelligence, elle adresse la parole:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
"Venez, mangez de mon pain et buvez du vin que j’ai mélangé.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Laissez-là la sottise et vous vivrez; dirigez vos pas dans la voie de la raison!"
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Morigéner le moqueur, c’est s’attirer des avanies, réprimander le méchant, c’est se marquer d’une tare.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Ne morigène pas le railleur, car il te haïrait; fais des remontrances au sage, et il t’en aimera davantage.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Donne une leçon au sage, et il deviendra plus sage; instruis l’homme de bien, et il enrichira son savoir.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Le commencement de la sagesse, c’est la crainte du Seigneur, et la connaissance du Très-Saint, c’est là la saine raison.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Certes, c’est grâce à moi que se multiplieront tes jours et que te seront dispensées de longues années de vie.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Si tu deviens sage, c’est pour ton bien; si tu deviens un persifleur, toi seul en porteras la peine.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Commère, la folie est bruyante, légère, inconsciente.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Elle s’assied à l’entrée de sa maison, trône sur les hauteurs de la cité,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
pour appeler les passants, qui vont droit leur chemin:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
"Quiconque a l’esprit faible vienne de ce côté!" A celui qui est dépourvu d’Intelligence elle adresse la parole:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
"Suave est l’eau volée, délicieux le pain dérobé!"
