Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
La sagesse a bâti sa maison, elle a taillé ses sept colonnes;
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
elle a tué ses bêtes, elle a mixtionné son vin, elle a aussi dressé sa table;
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
elle a envoyé ses servantes; elle crie sur les sommets des hauteurs de la ville:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
Qui est simple? qu’il se retire ici. À celui qui est dépourvu de sens, elle dit:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
Venez, mangez de mon pain, et buvez du vin que j’ai mixtionné.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Laissez la sottise, et vivez, et marchez dans la voie de l’intelligence.
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Qui instruit un moqueur reçoit pour lui-même de la confusion; et qui reprend un méchant [reçoit] pour lui-même une tache.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Ne reprends pas le moqueur, de peur qu’il ne te haïsse; reprends le sage, et il t’aimera.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Donne au sage, et il deviendra encore plus sage; enseigne le juste, et il croîtra en science.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
La crainte de l’Éternel est le commencement de la sagesse, et la connaissance du Saint est l’intelligence.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Car par moi tes jours seront multipliés, et des années de vie te seront ajoutées.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Si tu es sage, tu seras sage pour toi-même; et si tu es moqueur, tu en porteras seul la peine.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
La femme folle est bruyante, elle est sotte, il n’y a pas de connaissance en elle.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
Et elle s’assied à l’entrée de sa maison sur un trône, dans les lieux élevés de la ville,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
pour appeler ceux qui passent sur la route, qui vont droit leur chemin:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
Qui est simple? qu’il se retire ici. Et à celui qui est dépourvu de sens, elle dit:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
Les eaux dérobées sont douces, et le pain [mangé] en secret est agréable!
