Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Wisdom has built her house, she has hewn out her seven pillars:
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
She has killed her beasts; she has mingled her wine; she has also furnished her table.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
She has sent forth her maidens: she cries upon the highest places of the city,
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
Whoso is simple, let him turn in here: as for him that wants understanding, she says to him,
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
Come, eat of my bread, and drink of the wine which I have mingled.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Forsake the foolish, and live; and go in the way of understanding.
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
He that reproves a scorner gets to himself shame: and he that rebukes a wicked man gets himself a blot.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Reprove not a scorner, lest he hate you: rebuke a wise man, and he will love you.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Give instruction to a wise man, and he will be yet wiser: teach a just man, and he will increase in learning.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
The fear of the LORD is the beginning of wisdom: and the knowledge of the holy is understanding.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
For by me your days shall be multiplied, and the years of your life shall be increased.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
If you be wise, you shall be wise for yourself: but if you scorn, you alone shall bear it.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
A foolish woman is clamorous: she is simple, and knows nothing.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
For she sits at the door of her house, on a seat in the high places of the city,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
To call passengers who go right on their ways:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
Whoso is simple, let him turn in here: and as for him that wants understanding, she says to him,
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
Stolen waters are sweet, and bread eaten in secret is pleasant.
