Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Mudrost je sazidala sebi kuću, i otesala sedam stupova.
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
Poklala je svoje klanice, pomiješala svoje vino i postavila svoj stol.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Poslala je svoje djevojke da objave svrh gradskih visina:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
“Tko je neiskusan, neka se svrati ovamo!” A nerazumnima govori:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
“Hodite, jedite od mojega kruha i pijte vina koje sam pomiješala.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Ostavite ludost, da biste živjeli, i hodite putem razboritosti.”
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Tko poučava podrugljivca, prima pogrdu, i tko prekorava opakoga, prima ljagu.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Ne kori podsmjevača, da te ne zamrzi; kori mudra, da te zavoli.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Pouči mudroga, i bit će još mudriji; uputi pravednoga, i uvećat će se njegovo znanje.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Gospodnji strah početak je mudrosti, a razboritost je spoznaja Presvetog.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
“Po meni ti se umnožavaju dani i množe ti se godine života.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Ako si mudar, sebi si mudar; budeš li podsmjevač, sam ćeš snositi.”
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Gospođa ludost puna je strasti, prosta je i ne zna ništa.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
I sjedi na vratima svoje kuće na stolici, u gradskim visinama,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
te poziva one koji prolaze putem, koji ravno idu svojim stazama:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
“Tko je neiskusan, neka se svrati ovamo!” I nerazumnomu govori:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
“Kradena je voda slatka i ugodno je potajno jesti kruh.”
