Приповісті 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
Hikmət evini qurub, Yeddi dirəyini yonub,
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
Heyvanlarını kəsib, Şərabını hazırlayıb, Süfrəsini də düzəldib.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
Göndərdiyi kənizlər Şəhərin uca yerlərindən car çəkərlər:
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
«Gəlin bura, ey cahillər!» Qanmazlara belə deyərlər:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
«Gəlin, çörəyimdən yeyin, Hazırladığım şərabdan için.
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Cəhaləti atın, ömür sürün, İdrak yolu ilə düz gedin».
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Rişxəndçini tənqid edən özünü rüsvayçılığa salar, Şər adamı danlayan axırda ləkələnər.
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
Rişxəndçini danlama, yoxsa sənə nifrət edər, Müdrik insanı danlasan, səni sevər.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
Hikmətliyə öyüd versən, hikmətini artıracaq, Salehə bilik öyrətsən, müdrikliyini çoxaldacaq.
10 Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
Rəbb qorxusu hikmətin başlanğıcıdır, Müqəddəsi tanımaq idraklı olmaqdır.
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
Hikmətin vasitəsilə ömrün-günün çoxalar, Həyatına illər əlavə olar.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
Əgər hikmət qazansan, özünə xeyir verərsən, Əgər rişxənd etsən, zərərini özün çəkərsən.
13 Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
Axmaq qadın hay-küy salır, Cahildir, heç nə qanmır.
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
O, evinin qapısı önündə oturub, Şəhərin uca yerlərində kətil üstə əyləşib,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
Yoldan ötənləri, Düz yolda olanları çağırır:
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
«Bura gəlin, ey cahillər!» Qanmazlara belə deyir:
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
«Oğurluq su şirin olar, Gizli yeyilən çörəyin başqa ləzzəti var».
