Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Boni, Bwanya azali kobelela te? Mayele azali koyokisa mongongo na ye te?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Atelemi na songe ya bangomba, na pembeni ya nzela, na bisika oyo banzela ekutana,
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
azali koganga pene ya bikuke, na ekotelo ya engumba:
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
« Bato, nazali koganga makasi epai na bino, nazali nde koloba na bino bato!
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Bino bato oyo bozanga mayele, bokoma na bososoli! Bino bazoba, bokoma mayele!
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Boyoka, pamba te nazali na makambo ya motuya ya koyebisa bino, nafungoli monoko na ngai mpo na koloba makambo ya sembo.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
Pamba te monoko na ngai ebimisaka maloba ya solo, mpe bibebu na ngai eyinaka mabe.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Maloba nyonso oyo ebimaka na monoko na ngai ezali sembo, ezalaka na likambo moko te ya lokuta to ya mabe;
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
nyonso ezali pole mpo na moto ya mayele, mpe sembo mpo na bato oyo bazali na bososoli.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Boluka mateya na ngai kasi palata te, boyebi kasi wolo te oyo eleki peto,
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
pamba te bwanya ezali na motuya koleka mayaka ya kitoko, bongo eloko moko te ya motuya ekokani na yango.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Ngai, Bwanya, navandaka elongo na kokanisa, boye nayebi kokundola mayele mpe bososoli.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
Kotosa Yawe ezali koyina mabe. Nayinaka lolendo, lofundu, nzela ya masumu mpe monoko ya lokuta.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Toli mpe bososoli ezali ya ngai, ngai nde mayele mpe makasi.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Ezali na nzela na ngai nde bakonzi batambolisaka mokili, mpe bakambi basalaka mibeko ya sembo;
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
ezali na nzela na ngai nde bakambi, bankumu mpe basambisi nyonso ya mokili bayangelaka.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
Nalingaka bato oyo balingaka ngai, mpe bato oyo balukaka ngai bamonaka ngai.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Bozwi mpe lokumu, bomengo oyo ewumelaka mpe bosembo etambolaka elongo na ngai.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
Mbuma na ngai ezali kitoko koleka wolo, ezala wolo ya peto, mpe mbuma oyo nabotaka eleki palata ya kitoko.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
Natambolaka na nzela ya bosembo, mpe nasalelaka banzela oyo ememaka na boyengebene,
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
mpo na kopesa libula epai ya bato oyo balingaka ngai mpe mpo na kotondisa bibombelo na bango.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
Yawe asalaki ngai liboso ete asala nyonso, liboso ya misala na Ye nyonso ya kala;
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
aponaki ngai liboso ete mokili ezala, wuta na ebandeli penza, wuta na tango oyo biloko nyonso ya mokili ezalaki nanu te.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Nabotamaki tango mayi ya bozindo ezalaki nanu te, tango miluka ebimisaki nanu mayi na yango te,
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
liboso ete bangomba ya milayi mpe bangomba ya mikuse ezala na bisika na yango,
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
tango amisalelaki nanu te, ezala mabele to bilanga to mpe putulu ya mokili.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Nazalaki wana tango atandaki likolo na esika na yango, mpe tango akataki mondelo ya etando monene ya mayi ya bozindo,
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
tango atiaki mapata na likolo mpe abimisaki mayi wuta na bitima,
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
tango akatelaki ebale monene mondelo mpo ete mayi ezindisa mokili na Ye te, tango atiaki miboko ya mabele;
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
nazalaki pembeni na Ye lokola mosungi, nazalaki kosepelisa ye tango nyonso, mpe nazalaki tango nyonso na esengo liboso na Ye;
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
nazalaki kosepela kati na mokili na Ye mpe nazalaki na esengo kati na bato.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Sik’oyo, mwana na ngai, yoka ngai: Esengo na bato oyo babatelaka banzela na ngai!
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Boyoka mateya na ngai mpe bokokoma bato ya bwanya, bomeka kobwaka yango te!
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Esengo na moto oyo ayokelaka ngai, oyo asenzelaka na ekuke na ngai mokolo na mokolo, mpe akengelaka na ekotelo na ngai!
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
Pamba te moto oyo amoni ngai amoni bomoi mpe azwi ngolu na miso ya Yawe.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
Kasi moto oyo atosaka ngai te amisalaka mabe ye moko: moto nyonso oyo ayinaka ngai alingaka kufa. »
