Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Horch! Die Weisheit ruft vernehmlich, und die Einsicht läßt ihre Stimme erschallen!
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Oben auf den Höhen am Wege, da wo die Pfade zusammenlaufen, hat sie sich aufgestellt;
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
neben den Toren, am Ausgang der Stadt, am Eingang der Pforten ruft sie laut:
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
»An euch, ihr Männer, richte ich meinen Ruf, und meine Stimme ergeht an die Menschenkinder.
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Gewinnt, ihr Einfältigen, Einsicht in Klugheit, und ihr Toren, gewinnt Einsicht in Verständigkeit!
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Hört zu! Denn ich habe Wertvolles zu sagen, und meine Lippen will ich auftun zu (auf-) richtiger Rede;
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
denn mein Mund spricht Wahrheit aus, und Unehrlichkeit ist ein Greuel für meine Lippen.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Aufrichtig sind alle Reden meines Mundes: es ist nichts Hinterlistiges und Trügerisches in ihnen;
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
sie sind sämtlich klar für den Verständigen und richtig für die zur Erkenntnis Gelangten.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Nehmt Unterweisung lieber an als Silber, und Erkenntnis lieber als auserlesenes Gold!
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
Denn die Weisheit ist besser als Korallen, und alle Kleinode kommen ihr nicht gleich.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Ich, die Weisheit, stehe im Bunde mit der Klugheit und verfüge über Erkenntnis wohldurchdachter Pläne.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
Die Furcht des HERRN besteht im Haß gegen das Böse; Hoffart, Hochmut und bösen Wandel sowie den Mund des Truges hasse ich.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Mir steht kluger Rat und Überlegung zu Gebot, ich verfüge über Einsicht, und ich besitze Tatkraft.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Durch mich üben die Könige ihre Königsmacht aus und erlassen die Machthaber gerechte Verordnungen;
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
durch mich betätigen sich die Herrscher als Herrscher und alle Richter auf Erden als Edle.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
Ich liebe, die mich lieben, und wer mich eifrig sucht, der findet mich.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Reichtum und Ehre sind bei mir zu finden, bleibender Wohlstand und Gerechtigkeit;
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
was ich einbringe, ist wertvoller als feines, gediegenes Gold, und mein Ertrag kostbarer als auserlesenes Silber.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
Ich wandle auf dem Pfade der Gerechtigkeit, mitten auf den Bahnen des Rechts,
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
um denen, die mich lieben, bleibenden Besitz zu verschaffen und ihre Schatzkammern zu füllen.«
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
»Der HERR hat mich geschaffen als den Erstling seiner Schöpfertätigkeit, als das früheste seiner Werke in der Urzeit.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
Von Ewigkeit her bin ich gebildet, von Anbeginn an, vor den Uranfängen der Erde.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Als noch keine Fluten der Tiefe da waren, bin ich geboren worden, ehe es wasserreiche Quellen gab.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Bevor die Berge eingesenkt waren, vor den Hügeln bin ich geboren worden,
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
als er die Erde und die Fluren noch nicht geschaffen hatte und die ersten Schollen des Erdreichs.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Als er den Himmel baute, war ich dabei, als er das Himmelsgewölbe feststellte über der weiten Urflut;
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
als er die Wolken droben befestigte, als er die Quellen aus den Fluten der Tiefe mit Macht hervorbrechen ließ;
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
als er dem Meer seine Grenze setzte, damit die Wasser seine Schranke nicht überschritten, als er die Grundpfeiler der Erde feststellte:
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
da war ich als Künstlerin ihm zur Seite und war voller Entzücken Tag für Tag, indem ich vor seinen Augen allezeit spielte,
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
indem ich auf seiner weiten Erdenwelt mein Spiel trieb und mein Entzücken an den Menschenkindern hatte.«
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
»Nun denn, ihr Söhne, höret auf mich! Denn glückselig sind, die meine Wege einhalten.
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Höret auf meine Unterweisung, damit ihr weise werdet, und verwerft sie nicht!
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Wohl dem Menschen, der mir Gehör schenkt, indem er Tag für Tag an meiner Tür wacht und die Pfosten meiner Tore hütet!
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
Denn wer mich findet, der findet das Leben und erlangt Wohlgefallen beim HERRN;
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
wer mich aber verfehlt, der fügt seiner eigenen Seele Schaden zu: alle, die mich hassen, lieben den Tod.«
