Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
La sagesse ne crie-t-elle pas, et l’intelligence ne fait-elle pas retentir sa voix?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Au sommet des hauteurs, sur le chemin, aux carrefours, elle se tient debout.
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
À côté des portes, à l’entrée de la ville, là où l’on passe pour entrer, elle crie:
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
À vous, hommes, je crie, et ma voix [s’adresse] aux fils des hommes!
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Vous, simples, comprenez la prudence, et vous, sots, comprenez ce qu’est le sens.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Écoutez, car je dirai des choses excellentes, et l’ouverture de mes lèvres [prononcera] des choses droites;
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
car mon palais méditera la vérité, et la méchanceté sera une abomination pour mes lèvres.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Toutes les paroles de ma bouche sont selon la justice, il n’y a rien en elles de pervers ni de tortueux;
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
elles sont toutes claires pour celui qui a de l’intelligence, et droites pour ceux qui ont trouvé la connaissance.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Recevez mon instruction, et non pas de l’argent, et la connaissance plutôt que l’or fin choisi;
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
car la sagesse est meilleure que les rubis, et rien de ce qui fait nos délices ne l’égale.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Moi, la sagesse, je demeure avec la prudence, et je trouve la connaissance [qui vient] de la réflexion.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
La crainte de l’Éternel, c’est de haïr le mal. Je hais l’orgueil et la hauteur, et la voie d’iniquité, et la bouche perverse.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
À moi le conseil et le savoir-faire; je suis l’intelligence; à moi la force.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Par moi les rois règnent, et les princes statuent la justice.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
Par moi les chefs dominent, et les nobles, tous les juges de la terre.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
J’aime ceux qui m’aiment; et ceux qui me recherchent me trouveront.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Avec moi sont les richesses et les honneurs, les biens éclatants et la justice.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
Mon fruit est meilleur que l’or fin, même que l’or pur; et mon revenu [meilleur] que l’argent choisi.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
Je marche dans le chemin de la justice, au milieu des sentiers de juste jugement,
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
pour faire hériter les biens réels à ceux qui m’aiment, et pour remplir leurs trésors.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
L’Éternel m’a possédée au commencement de sa voie, avant ses œuvres d’ancienneté.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
Dès l’éternité je fus établie, dès le commencement, dès avant les origines de la terre.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Quand il n’y avait pas d’abîmes, j’ai été enfantée, quand il n’y avait pas de sources pleines d’eaux.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Avant que les montagnes soient établies sur leurs bases, avant les collines, j’ai été enfantée,
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
lorsqu’il n’avait pas encore fait la terre et les campagnes, et le commencement de la poussière du monde.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Quand il disposait les cieux, j’étais là; quand il ordonnait le cercle qui circonscrit la face de l’abîme,
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
quand il établissait les nuées en haut, quand il affermissait les sources des abîmes,
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
quand il imposait son décret à la mer, afin que les eaux n’outrepassent point son commandement, quand il décrétait les fondements de la terre:
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
j’étais alors à côté de lui son nourrisson, j’étais ses délices tous les jours, toujours en joie devant lui,
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
me réjouissant en la partie habitable de sa terre, et mes délices étaient dans les fils des hommes.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Maintenant donc, fils, écoutez-moi: bienheureux ceux qui gardent mes voies!
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Écoutez l’instruction, et soyez sages, et ne la rejetez point.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Bienheureux l’homme qui m’écoute, veillant à mes portes tous les jours, gardant les poteaux de mes entrées!
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
Car celui qui m’a trouvée a trouvé la vie, et acquiert faveur de la part de l’Éternel;
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
mais celui qui pèche contre moi fait tort à son âme; tous ceux qui me haïssent aiment la mort.
