Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Doth not wisdom cry? and understanding put forth her voice?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
She standeth on the top of high places, by the way in the places of the paths.
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
She crieth at the gates, at the entry of the city, at the entrance of the doors.
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
To you, O men, I call; and my voice is to the sons of man.
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
O ye simple, understand wisdom: and, ye fools, be ye of an understanding heart.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Hear; for I will speak of excellent things; and the opening of my lips shall be right things.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
For my mouth shall speak truth; and wickedness is an abomination to my lips.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
All the words of my mouth are in righteousness; there is nothing crooked or perverse in them.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
They are all plain to him that understandeth, and right to them that find knowledge.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Receive my instruction, and not silver; and knowledge rather than choice gold.
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
For wisdom is better than rubies; and all the things that may be desired are not to be compared to it.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
I wisdom dwell with prudence, and find out knowledge and discretion.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
The fear of the LORD is to hate evil: pride, and arrogance, and the evil way, and the perverse mouth, do I hate.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Counsel is mine, and sound wisdom: I am understanding; I have strength.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
By me kings reign, and princes decree justice.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
By me princes rule, and nobles, even all the judges of the earth.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
I love them that love me; and those that seek me early shall find me.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Riches and honour are with me; yea, durable riches and righteousness.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
My fruit is better than gold, yea, than fine gold; and my revenue than choice silver.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
I lead in the way of righteousness, in the midst of the paths of judgment:
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
That I may cause those that love me to inherit substance; and I will fill their treasuries.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
The LORD possessed me in the beginning of his way, before his works of old.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
I was set up from everlasting, from the beginning, or ever the earth was.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
When there were no depths, I was brought forth; when there were no fountains abounding with water.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Before the mountains were settled, before the hills was I brought forth:
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
While as yet he had not made the earth, nor the fields, nor the highest part of the dust of the world.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
When he prepared the heavens, I was there: when he set a circle upon the face of the depth:
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
When he established the clouds above: when he strengthened the fountains of the deep:
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
When he gave to the sea his decree, that the waters should not pass his commandment: when he appointed the foundations of the earth:
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Then I was by him, as one brought up with him: and I was daily his delight, rejoicing always before him;
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
Rejoicing in the habitable part of his earth; and my delights were with the sons of men.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Now therefore hearken to me, O ye children: for blessed are they that keep my ways.
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Hear instruction, and be wise, and refuse it not.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Blessed is the man that heareth me, watching daily at my gates, waiting at the posts of my doors.
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
For whoever findeth me findeth life, and shall obtain favour from the LORD.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
But he that sinneth against me wrongeth his own soul: all they that hate me love death.
