Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Doth not wisdom cry aloud, And understanding put forth her voice?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Upon the top of the high places, By the wayside, In the cross-ways, She taketh her station.
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
By the side of the gates, In the entrance of the city, In the approaches to the doors, she crieth aloud.
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
“To you, O men! do I call, And my voice is to the sons of men!
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
O ye simple ones! learn wisdom, And ye fools, be ye of an understanding heart!
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Hear, for I speak excellent things, And my lips utter that which is right.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
For my mouth speaketh truth, And wickedness is an abomination to my lips.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
All the words of my mouth are in uprightness; There is nothing crooked or deceitful in them;
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
They are all plain to the man of understanding, And right to those who find knowledge.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Receive my instruction, and not silver. And knowledge rather than choice gold!
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
For wisdom is better than pearls, And no precious things are to be compared with her.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
“I, wisdom, dwell with prudence, And find out the knowledge of sagacious counsels.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
The fear of the LORD is to hate evil; Pride, and arrogance, and the evil way, And the deceitful mouth, do I hate.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Counsel is mine, and sound reason; I am understanding; I have strength.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
By me kings reign, And princes decree justice.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
By me princes rule, And nobles, even all the judges of the earth.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
I love them that love me, And they who seek me early shall find me.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Riches and honor are with me; Yea, durable riches and prosperity.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
My fruit is better than gold, yea, than fine gold. And my revenue than choice silver.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
I walk in the way of righteousness, In the midst of the paths of equity.
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
I cause those who love me to possess substance; Yea, I fill their treasuries.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
“The LORD created me, the firstling of his course, Before his works, of old;
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
I was anointed from everlasting, From the beginning, even before the earth was made.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
When as yet there were no deeps, I was brought forth. When there were no springs, abounding with water.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Before the mountains were settled, Yea, before the hills, I was brought forth;
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
Ere yet he had made the land and the wastes, And the first of the clods of the earth.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
When he framed the heavens, I was there; When he drew a circle upon the face of the deep;
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
When he made firm the sky above, And the fountains of the deep rushed forth;
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
When he gave to the sea its bounds, that the waters should not pass their border; When he marked out the foundations of the earth, —
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Then was I by him as a master-builder; I was his delight day by day, Exulting before him at all times;
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
Exulting in the habitable part of his earth, And my delight was with the sons of men.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
“Now, therefore, ye children, hearken to me! For happy are they who keep my ways!
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Hear instruction, and be wise! Yea, reject it not!
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Happy the man who hearkeneth to me, Who watcheth day by day at my gates, Who waiteth at the posts of my doors;
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
For he that findeth me findeth life, And obtaineth favor from the LORD;
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
But he who misseth me doeth violence to himself; All they who hate me love death.”
