Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Behold, wisdom calleth, and understanding sendeth forth her voice,
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
On the top of high places, by the wayside, at the house where there are [many] paths doth she place herself.
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
Alongside of gates, at the opening of the city, at the entrance of the town[-doors] doth she call loudly,
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
Unto you, O men, I call, and my voice [goeth forth] to the sons of men,
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Learn, O ye simple, to understand prudence: and, ye fools, be ye of an understanding heart.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Hear! for of noble things will I speak; and the opening of my lips shall be of what is equitable.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
For truth uttereth my palate ever, and the abomination of my lips is wickedness.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
In righteousness are all the sayings of my mouth, there is in them nothing crooked or perverse.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
They are all evident to the man of understanding, and correct to those that have obtained knowledge.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Accept my correction, and not silver; and knowledge rather than choice gold.
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
For wisdom is better than pearls; and all the things that men wish for are not equal to her.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
I wisdom dwell with prudence, and the knowledge of discreet thoughts do I discover.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
The fear of the Lord is to hate evil, pride and arrogance, and the evil way: and the mouth of perverseness do I hate.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Mine are counsel and sound wisdom: I am understanding; mine is might.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Through me do kings reign, and chieftains give decrees [in] righteousness.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
Through me do princes rule, and the nobles, even all the judges of the earth.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
I indeed love those that love me: and those that seek me earnestly shall find me.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Riches and honor are with me, yea, enduring wealth and righteousness.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
My fruit is better than gold, and than fine gold; and my products, than choice silver.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
On the road of righteousness do I walk firmly, in the midst the paths of justice:
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
That I may cause those that love me to inherit a lasting possession; and their treasures will I fill
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
The Lord created me as the beginning of his way, the first of his works from the commencement,
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
From eternity was I appointed chief, from the beginning, from the earliest times of the earth.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
When there were yet no depths, was I brought forth; when there were yet no springs laden heavily with water.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Before the mountains were yet sunk down, before the hills was I brought forth:
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
While as yet he had not made the land and open fields, nor the chief of the dust of the world.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
When he prepared the heavens, I was there; when he drew a circle over the face of the deep;
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
When he fastened the skies above; when the springs of the deep became strong;
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
When he assigned to the sea his decree, that the waters should not transgress his order: when he established firmly the foundations of the earth:
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Then was I near him, as a nursling: and I was day by day [his] delights, playing before him at all times;
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
Playing in the world, his earth; and having my delights with the sons of men.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
And now, O children [of men], hearken unto me! for happy those that observe my ways.
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Hear correction, and be wise, and reject it not.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Happy is the man that hearkeneth unto me, watching day by day at my gates, waiting at the posts of my doors.
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
For he who findeth me findeth life, and he obtaineth favor from the Lord.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
But he that sinneth against me doth violence to his own soul: all those that hate me love death.
