< Приповісті 8 >

1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Cueihnah loh n'khue moenih a? Lungcuei loh a ol a huel dae ta.
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
Longpuei taengkah hmuensang som ah a im kah a hawn ah khaw pai ta.
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
Vangpuei la a kun phai kah vongka hmoi ah khaw thohka kah a rhai ah khaw tamhoe ta.
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
Aw hlang rhoek, nangmih te kang khue tih ka olthang he khaw hlang capa ham ni.
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
Hlangyoe rhoek loh khinglangnah yakming lamtah aka ang rhoek loh lungbuei te yakming lah.
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
Hnatun uh, rhaengsang la ka thui dongah ka hmuilai ka ongnah he vanat la om.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
Ka ka loh oltak a thuep tih halangnah te ka hmuilai kah a tueilaehkoi ni.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
Ka ka dongkah duengnah olthui boeih he a hloo vilvak moenih.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
Aka yakming ham tah boeih langya tih mingnah aka dang ham tah thuem ngawn.
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
Ka thuituennah tangka nen pawt tih, mingnah he sui a coelh lakah khaw lo lah.
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
Cueihnah tah lungvang lakah then tih ngaihnah sarhui khaw te nen te vanat sak thai pawh.
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
Kamah tah cueihnah, khinglangnah neh kho ka sak tih thuepnah dongkah mingnah te ka hmuh.
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
BOEIPA hinyahnah dongah a thae la koevoeinah te thiinah ham ni hoemdamnah neh a thae longpuei khaw, calaak ol khaw ka hmuhuet.
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
Cilsuep neh lungming cueihnah tah kamah taengah, ka yakmingnah neh, kamah ham thayung thamal la om.
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
Kai rhangneh manghai rhoek loh manghai tih boeica rhoek loh duengnah neh a taem uh.
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
Kai rhangneh mangpa rhoek khaw boei uh tih hlangcong boeih loh duengnah lai a tloek uh.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
Kai aka lung, aka lungnah te ka lungnah tih kai aka toem rhoek loh kai m'hmuh uh.
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
Khuehtawn neh thangpomnah khaw, aka nguel boeirhaeng neh duengnah khaw kamah taengah om.
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
Sui neh suicilh lakah ka thaih then tih ka cangvuei khaw cak lakah cae.
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
Duengnah caehlong ah tiktamnah a hawn khui la ka pongpa.
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
Kai aka lungnah tah ka koe ka pang sak tih a thakvoh te ka koei pah.
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
Daengrhae daengkhoi lamkah a bibi, hlamat kah a longpuei a tongcuek ah BOEIPA loh kai n'lai coeng.
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
Khosuen lamloh, a lu lamloh, diklai khothoeng lamloh kai n'hloe.
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
Kai ka poe vaengah tuidung khaw ana om pawh, tuisih tui ana phul pawh.
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
Tlang a buek hlan ah som a tueng hlan ah ka cuen coeng.
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
Te vaengah diklai khaw, tollong khaw, lunglai dongkah laipi lamhma khaw ana saii moenih.
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
Vaan a soepsoei ham vaengkah, tuidung hman kah a kueluek te a tarhit ham vaengkah khaw kamah ni.
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
A sang hmuen kah khomong thah sak ham khaw, tuidung tuiphuet tanglue sak ham vaengah khaw,
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
Tuitunli te a rhi suem pah ham vaengah khaw ka om coeng. Te dongah tui loh BOEIPA ol te poe pawh. Diklai kah a yung te a tarhit ham vaengah ka om coeng.
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
Amah taengah bibi thai la ka om tih hnin bal hnin bal hlahmaenah neh ka om. A tue boeih dongah amah mikhmuh ah ka luem.
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
A khohmuen kah lunglai dongah aka luem loh hlang ca te khaw ka hlahmaenah coeng.
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Te dongah ca rhoek loh kamah taengah hnatun uh lamtah kamah kah yoethen longpuei ngaithuen uh.
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Thuituennah he hnatun lamtah cueih lamtah hlahpham boeh.
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
Kamah taengah aka hnatun Ka thohkhaih taengah a hnin a hnin ah aka hak, ka thohka kah rhungsut aka ngaithuen hlang tah a yoethen pai.
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
Kai aka hmu long tah hingnah te a hmuh rhoe a hmuh tih, BOEIPA taengkah kolonah a dang.
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
Tedae kai aka hmaang long tah a hinglu a huet, kai aka thiinah boeih loh dueknah te a lungnah.

< Приповісті 8 >