Приповісті 7
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Hijo mío, guarda mis palabras. Guarda mis mandamientos dentro de ti.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
¡Guarda mis mandamientos y vive! Guarda mi enseñanza como la niña de tus ojos.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Átalos en los dedos. Escríbelos en la tabla de tu corazón.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Dile a la sabiduría: “Eres mi hermana”. Llama a la comprensión de tu pariente,
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
para que te alejen de la mujer extraña, de la extranjera que halaga con sus palabras.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Pues en la ventana de mi casa, Miré a través de mi celosía.
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Vi entre los simples. Distinguí entre los jóvenes a un joven vacío de entendimiento,
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
pasando por la calle cerca de su esquina, se dirigió a su casa,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
en el crepúsculo, en la tarde del día, en medio de la noche y en la oscuridad.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
He aquí que le salió al encuentro una mujer con atuendo de prostituta, y con astucia.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Es ruidosa y desafiante. Sus pies no se quedan en su casa.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Ahora está en las calles, ahora en las plazas, y acechando en cada esquina.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Entonces ella lo agarró y lo besó. Con una cara impúdica le dijo:
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
“Los sacrificios de ofrendas de paz están conmigo. Hoy he pagado mis votos.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Por eso salí a tu encuentro, para buscar diligentemente tu rostro, y te he encontrado.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
He extendido mi sofá con alfombras de tapiz, con telas rayadas del hilo de Egipto.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
He perfumado mi cama con mirra, áloe y canela.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Ven, vamos a saciarnos de amor hasta la mañana. Consolémonos con el amor.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Porque mi marido no está en casa. Ha hecho un largo viaje.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Se ha llevado una bolsa de dinero. Volverá a casa con la luna llena”.
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Con palabras persuasivas, ella lo desvió. Con el halago de sus labios, lo sedujo.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
La siguió inmediatamente, como un buey va al matadero, como un tonto que se mete en un lazo.
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
Hasta que una flecha le atraviese el hígado, como un pájaro se apresura a la trampa, y no sabe que le costará la vida.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Ahora, pues, hijos, escuchadme. Presta atención a las palabras de mi boca.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
No dejes que tu corazón se vuelva hacia sus caminos. No te desvíes de sus caminos,
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
porque ha arrojado muchos heridos. Sí, todos sus muertos son un poderoso ejército.
