Приповісті 7
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Mein Sohn, behalte meine Reden! Bei dir verwahr, was ich dich heiße!
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Bewahr dir meine Vorschriften, so wirst du leben, und meine Weisung wie den Augapfel!
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Bind sie an deine Finger! Auf deines Herzens Tafel schreibe sie!
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Zur Weisheit sprich: "Du bist mir Schwester", nenn Einsicht deine Freundin,
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
auf daß sie dich vor einem andere Weib bewahre, vor einer Fremden, die einschmeichelnd redet!
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Durchs Fenster meines Hauses, durchs Gitter schaute ich hinaus.
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Da sah ich einen Jüngling bei den noch Unerfahrenen, bemerkte bei den jungen Leuten einen Unvorsichtigen,
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
der auf der Gasse nahe einer Ecke ging und in der Richtung meines Hauses schritt
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
in Dämmerung, am Abende des Tags, in stiller Nachtzeit, in der Dunkelheit.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Da tritt auf einmal ihm das Weib entgegen im Dirnenanzug mit geschnürter Brust.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Unruhig trieb sie sich herum; zu Hause hatten ihre Füße keine Ruhe.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Ein Schritt jetzt auf die Straße und auf den Markt ein Schritt; sie lauerte an jeder Ecke.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Jetzt hascht sie ihn, küßt ihn; mit frecher Miene redet sie ihn an:
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
"Schlachtopfer darzubringen, lag mir ob; ich habe heute mein Gelübde nun entrichtet.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Deswegen bin ich ausgegangen, um dich zu suchen. Ich habe dich gefunden.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Mit Decken habe ich bedeckt mein Lager, mit buntem Linnen aus Ägypten.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Mit Myrrhen habe ich besprengt mein Lager, mit Aloë und Zimtgewürz.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
So komm! Wir wollen bis zum Morgen an der Liebe uns berauschen, in Liebe uns genießen.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Der Mann ist nicht daheim; er zog auf Reisen in die Ferne.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Er nahm den Beutel samt dem Gelde mit sich; am Vollmondstag erst kehrt er wieder heim."
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
So bringt sie ihn herum durch ihr verführerisches Reden und reißt ihn fort durch ihre glatten Lippen.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Er folgt ihr nach, der Harmlose, gleich einem Stier, den man zur Schlachtbank führt, gleich einem Hund zum Stricke,
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
gleich einem Hirsch dahin, wo ihm ein Pfeil die Leber spaltet, gleich einem Vogel, der zur Schlinge eilt, und merkt es nicht, daß es sein Leben gilt.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Nun, Söhne, horcht auf mich! Auf meines Mundes Reden merket!
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Laß nicht dein Herz zu ihren Wegen biegen! Verirr dich nicht auf ihre Steige!
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Denn viel sind der Erschlagenen, die sie gefällt, und viele sind's, die sie gemordet.
