< Приповісті 7 >
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Mon fils, garde mes paroles; et mes préceptes, mets-les en réserve pour toi. Mon fils,
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Observe mes commandements et tu vivras; et garde ma loi comme la pupille de ton œil:
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Lie-la à tes doigts, écris-la sur les tables de ton cœur.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Dis à la sagesse: Ma sœur; et la prudence, appelle-la ton amie:
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Afin qu’elle te préserve d’une femme du dehors, et d’une étrangère, qui rend ses paroles douces.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Car de la fenêtre de ma maison par les barreaux, j’ai regardé,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Et je vois les petits enfants, je considère un jeune homme sans cœur,
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Qui passe dans une rue au coin, et s’avance vers la maison de cette femme,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
À la brume, sur le soir, dans les ténèbres de la nuit et une obscurité profonde.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Et voilà qu’au-devant de lui va une femme d’une parure de courtisane, prête à ravir des âmes; causeuse et vagabonde,
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Inquiète, ne pouvant dans sa maison se tenir sur ses pieds,
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Tantôt dehors, tantôt dans les places publiques, tantôt aux coins des rues, tendant ses pièges.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Et prenant le jeune homme, elle lui donne un baiser, et, d’un visage effronté, elle le flatte, disant:
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
J’avais voué des victimes pour ton salut; aujourd’hui j’ai acquitté mes vœux;
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
C’est pour cela que je suis sortie au-devant de toi, désirant te voir, et je t’ai rencontré.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
J’ai entrelacé mon lit de sangles, j’y ai étendu des couvertures brodées d’Egypte;
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
J’ai parfumé ma couche de myrrhe, d’aloës et de cinnamome.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Viens, enivrons-nous de délices, jouissons de ce que nous avons désiré, jusqu’à ce que le jour paraisse;
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Mon mari n’est pas à sa maison: il est parti pour un voyage très long;
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Il a pris avec lui le sac où est l’argent; c’est à la pleine lune qu’il doit revenir à sa maison.
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Elle l’a enlacé par la multitude de ses paroles; et par les flatteries de ses lèvres, elle l’a entraîné.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Aussitôt, il la suit comme un bœuf conduit pour servir de victime, et comme un agneau bondissant et ignorant, l’insensé, qu’on l’entraîne pour le lier,
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
Jusqu’à ce qu’une flèche ait percé son foie; comme un oiseau va précipitamment dans un filet, ignorant qu’il s’agit du danger de son âme.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Maintenant donc, mon fils, écoute-moi, et sois attentif aux paroles de ma bouche.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Que ton esprit ne soit point entraîné dans les voies de cette femme; ne t’égare pas dans ses sentiers;
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Car elle a renversé beaucoup de blessés qu’elle avait faits, et les plus forts, quels qu’ils fussent, ont été tués par elle.
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol )
Ce sont des voies de l’enfer que sa maison; voies pénétrant jusque dans les profondeurs de la mort. (Sheol )