Приповісті 7
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
My son, accept what I say and value my instructions.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Do what I tell you and you will live. Observe my teachings, valuing them as your main focus in life.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Tie them to your fingers; write them in your mind.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Tell wisdom, “You're my sister,” and call insight your best friend.
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
They will protect you from the immoral woman, from the prostitute with her seductive words.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
One time I looked through the lattice of the window in my house,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
and I saw among the immature young men one who had no sense at all.
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
He was walking down the street near the corner where she lived and took the road passing her house.
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
It was at dusk in the evening, as the light was fading and the dark night closed in.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Then out came a woman came to meet him. She was dressed as a prostitute and had deceptive intentions.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
(She was loud and provocative, never wanting to stay at home.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
One moment she'd be walking the streets, the next she'd be there in the town squares, loitering at every corner.)
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
She grabbed hold of him and kissed him, and with a bold face she told him,
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
“I sacrificed my peace offering today, and paid my vows.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
That's why I came out to meet you. I was looking for you and now I've found you!
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
My bed is made, covered with colorful linens from Egypt.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
I've sprinkled perfume on my bed—myrrh, aloes, and cinnamon.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Come with me, let's make love until the morning. Let's enjoy one another in our love-making!
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
My husband isn't home; he's gone on a long trip.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
He took a bag of money with him, and he won't be coming back until the full moon.”
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
She convinced him with all that she said; she seduced him with her smooth talking.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
He followed her right away, like an ox to the slaughter. Like a stag that's caught in a snare
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
until an arrow pierces its liver, like a bird flying into a trap, he's unaware he will pay with his life.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
So now listen to me, my sons, and pay attention to what I'm saying.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Don't even think about following her. Don't stray down her road.
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
For she has brought down and destroyed a lot of men; she's killed so many.
