< Приповісті 7 >

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
My son, keep my words, and lay up my commandments with thee.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Keep my commandments, and live; and my teaching, as the apple of thine eye.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Bind them upon thy fingers, write them upon the tablet of thy heart.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Say unto wisdom, Thou art my sister, and call intelligence [thy] kinswoman:
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
that they may keep thee from the strange woman, from the stranger who flattereth with her words.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
For at the window of my house, I looked forth through my lattice,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
and I beheld among the simple ones, I discerned among the sons, a young man void of understanding,
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
passing through the street near her corner; and he went the way to her house,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
in the twilight, in the evening of the day, in the blackness of night and the darkness.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
And behold, there met him a woman in the attire of a harlot, and subtle of heart.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
She is clamorous and unmanageable; her feet abide not in her house:
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
now without, now in the broadways, — and she lieth in wait at every corner.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
And she caught him and kissed him, and with an impudent face said unto him,
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
I have peace-offerings with me; this day have I paid my vows:
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
therefore came I forth to meet thee, to seek earnestly thy face, and I have found thee.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
I have decked my bed with tapestry coverlets of variegated linen from Egypt;
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
I have perfumed my couch with myrrh, aloes, and cinnamon.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Come, let us revel in love until the morning, let us delight ourselves with loves.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
For the husband is not at home, he is gone a long journey;
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
he hath taken the money-bag with him, he will come home on the day of the full moon.
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
With her much enticement she beguiled him; with the smoothness of her lips she constrained him.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
He went after her straightway, as an ox goeth to the slaughter, and as stocks [serve] for the correction of the fool;
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
till an arrow strike through his liver: as a bird hasteth to the snare, and knoweth not that it is for its life.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
And now, ye sons, hearken unto me, and attend to the words of my mouth.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Let not thy heart decline to her ways, go not astray in her paths:
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
for she hath cast down many wounded, and all slain by her were strong.
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol h7585)
Her house is the way to Sheol, going down to the chambers of death. (Sheol h7585)

< Приповісті 7 >