< Приповісті 7 >
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
[My] son, keep my words, and hide with thee my commandments. [My] son, honour the Lord, and thou shalt be strong; and fear none but him:
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
keep my commandments, and thou shalt live; and [keep] my words as the pupils of [thine] eyes.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
And bind them on thy fingers, and write [them] on the table of thine heart.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Say that wisdom is thy sister, and gain prudence as an acquaintance for thyself;
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
that she may keep thee from the strange and wicked woman, if she should assail thee with flattering words.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
For she looks from a window out of her house into the streets, at one whom she may see of the senseless ones, a young man void of understanding,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
passing by the corner in the passages near her house,
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
and speaking, in the dark of the evening,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
when there happens [to be] the stillness of night and of darkness:
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
and the woman meets him having the appearance of a harlot, that causes the hearts of young men to flutter.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
And she is fickle, and debauched, and her feet abide not at home.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
For at one time she wanders without, and at [another] time she lies in wait in the streets, at every corner.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Then she caught him, and kissed him, and with an impudent face said to him,
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
I have a peace-offering; today I pay my vows:
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
therefore I came forth to meet thee, desiring thy face; [and] I have found thee.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
I have spread my bed with sheets, and I have covered it with double tapestry from Egypt.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
I have sprinkled my couch with saffron, and my house with cinnamon.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Come, and let us enjoy love until the morning; come, and let us embrace in love.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
For my husband is not at home, but is gone on a long journey,
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
having taken in his hand a bundle of money: after many days he will return to his house.
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
So with much converse she prevailed on him to go astray, and with the snares of her lips forced him from [the right path].
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
And he followed her, being gently led on, and [that] as an ox is led to the slaughter, and as a dog to bonds, or as a hart shot in the liver with an arrow:
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
and he hastens as a bird into a snare, not knowing that he is running for [his] life.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Now then, [my] son, hearken to me, and attend to the words of my mouth.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Let not thine heart turn aside to her ways:
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
for she has wounded and cast down many, and those whom she has slain are innumerable.
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol )
Her house is the way of hell, leading down to the chambers of death. (Sheol )