Приповісті 7
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
My son, keep my sayings, and let my rules be stored up with you.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Keep my rules and you will have life; let my teaching be to you as the light of your eyes;
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Let them be fixed to your fingers, and recorded in your heart.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Say to wisdom, You are my sister; let knowledge be named your special friend:
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
So that they may keep you from the strange woman, even from her whose words are smooth.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Looking out from my house, and watching through the window,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
I saw among the young men one without sense,
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Walking in the street near the turn of her road, going on the way to her house,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
At nightfall, in the evening of the day, in the black dark of the night.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
And the woman came out to him, in the dress of a loose woman, with a designing heart;
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
She is full of noise and uncontrolled; her feet keep not in her house.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Now she is in the street, now in the open spaces, waiting at every turning of the road.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
So she took him by his hand, kissing him, and without a sign of shame she said to him:
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
I have a feast of peace-offerings, for today my oaths have been effected.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
So I came out in the hope of meeting you, looking for you with care, and now I have you.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
My bed is covered with cushions of needlework, with coloured cloths of the cotton thread of Egypt;
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
I have made my bed sweet with perfumes and spices.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Come, let us take our pleasure in love till the morning, having joy in love's delights.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
For the master of the house is away on a long journey:
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
He has taken a bag of money with him; he is coming back at the full moon.
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
With her fair words she overcame him, forcing him with her smooth lips.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
The simple man goes after her, like an ox going to its death, like a roe pulled by a cord;
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
Like a bird falling into a net; with no thought that his life is in danger, till an arrow goes into his side.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
So now, my sons, give ear to me; give attention to the sayings of my mouth;
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Let not your heart be turned to her ways, do not go wandering in her footsteps.
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
For those wounded and made low by her are great in number; and all those who have come to their death through her are a great army.
