< Приповісті 7 >

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Ka ca ka olthui he ngaithuen lamtah ka olpaek he na taengah khoem ne.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Ka olpaek he ngaithuen lamtah hing puei. Ka olkhueng he na mikhmuh ah thenhnaih la om saeh.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Te te na kutdawn dongah hlaengtang lamtah na lungbuei cabael dongah daek lah.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Cueihnah te, “Ka ngannu nang tah,” ti nah lamtah yakmingnah te pacaboeina la khue.
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Rhalawt nu taeng lamkah khaw, kholong nu kah hoem ol lamkah khaw namah aka ngaithuen ham ni.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Ka im bangbuet kah thohhuel long ka dan.
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Te vaengah hlangyoe rhoek te ka hmuh tih cadong ca rhoek khuiah a lungbuei aka talh khaw ka yakming.
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Huta imdak kah bangkil te a paan tih huta im kah longpuei la luei.
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
Hlaemhmah ah, khothun kholaeh ah, khoyin yinthuem neh khohmuep ah khaw, cet.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Anih aka doe ham huta ngawn tah pumyoi hnisui neh a lungbuei a uep coeng ke.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Tekah huta tah hue a sak tih a im ah khaw a thinthah. A khopha khaw duem pawh.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Tahae nawn ah imkawt ah, tahae ah toltung neh bangkil takuem ah rhongngol coeng.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Tekah cadong te a sol tih a mok, a maelhmai khaw a cadong ham a tanglue pah tih cadong te,
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
Kamah taengkah rhoepnah hmueih neh tihnin ah tah ka olcaeng te ka thuung coeng.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Te dongah nang doe ham neh na mikhmuh ah toem hamla ka mop tih nang kam hmuh tangloeng.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Ka soengca te Egypt hnitang, cenlang, hniphaih neh ka phaih coeng.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Ka thingkong dongah murrah, thingul, thingsa ka khueh thil coeng.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Halo lah a hlo neh mincang duela hmilhmal sih lamtah, pumnai neh yoka sih.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Tongpa loh a im ah om pawt tih khohla ah yiin la cet coeng.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
A kut dongah tangka cun a khuen tih hlalum hnin ah ni a im la ha pawk eh?,” a ti.
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Anih te a rhingtuknah cungkuem neh a yoek tih a hmuilai kah hamsum neh a heh.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Te dongah huta hnukah maeh la aka poeh vaito bangla, aka ang thuituennah dongkah khocin rhui bangla cet.
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
Vaa loh pael khuila a kun paitok bangla a thin te thaltang loh a khoh pah duela a hinglu te ming pawh.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Te dongah ca rhoek loh kai ol he hnatun uh lamtah ka ka dongkah olthui he hnatung uh laeh.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Anih kah longpuei la mael boeh, na lungbuei te anih kah a hawn la khohmang sak boeh.
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Anih loh hmalaem la muep a cungku sak tih aka tlung rhoek khaw boeih a ngawn coeng.
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol h7585)
A im khaw saelkhui longpuei ah om tih dueknah imkhui la suntla pai. (Sheol h7585)

< Приповісті 7 >