< Приповісті 7 >

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Nagofe! Dawa: ma na adi sia: be di mae gogolema amola na dima hamoma: ne sia: be maedafa gogolema!
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Na sia: be amo defele hamoma, amasea di da esalumu. Amola di da dia si noga: le ouligibi defele, na olelebe amo noga: le fa: no bobogema.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Na olelebe liligi eso huluane dawa: laloma amola fedege agoane, dia dogoga noga: le dedema.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Di Bagade Dawa: su Hou amoma hou dia dalusi amoma hamobe defele hamoma amola dawa: su dia dogo ganodini diala amo dia na: iyado ema hamobe defele hamoma.
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Ilia da dia hou huluane ouligili, di da inia uda amoma hobeamu amola ea sefe sia: amo hame nabimu.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Eso afaega na da na diasu fo misa: ne agenesi amoga ba: lalu.
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Amola na ba: loba goi logoga manebe ba: i. Ilia da asigi dawa: su noga: i hame galu amola afadafa da gagaoui dunu agoai ba: i.
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Amo goi da uda afadafa ea diasu gadenene misini,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
eso amola sa: i dagoi gadenene gasi dagoi.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Amo uda e da hina: da: i bidi lasu uda defele abula ida: iwane ga: i amola e da hou ilegelalu.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Goe uda amo da gasa fi hamosu uda amola gogosiasu hame dawa: i. E da moilai logoga lalusu.
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
E da logoga udigili lalu amola bidi lama: ne diasu labe soge ganodini amola dunu hogosa lalala.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Amola na ba: i, amalalu amo uda e da goi ayeligi amo ea galogoa amoga ea lobo la: boloi dagoi amo lalu e da amo goi nonogonanu e hedolowane si damana ba: i amalalu e amane sia: i,
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
“Wali na da gobele salasu hamoi amola amo gobele salasu hu da na diasuga diala.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Amaiba: le na da na diasu yolesili di hogola misi amola wali na da di ba: i dagoi.
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Na da hedolowane midunusa: diaheda: su ida: iwane hahamoi dagoi amo dedebosu abula ida: iwane gala amo da na Idibidi soge amoga gaguli misi.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Na da amo ganodini manoma ida: iwane gala amo me, a:lou, sinamone amola amo manoma gabusiga: ida: iwane gala fafai da: iya sogadigi.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Misa! Na amola di gilisili hedelala soge hadigimu. Ani da gilisili nonogomuba: le hahawane bagade ba: mu.
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Di da na dunuba: le mae beda: ma. E da soge sedaga asi esala.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
E da su bagade gaguli asi. E da hedolo hame bu misunu. E da esala hi aduna aligimu.”
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Goe uda ea sefe sia: bagadewane sia: beba: le, goi ayeligi da dafai dagoi.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Amo dunu e da amo sia: nababeba: le, e da hedolowane amo uda fa: no bobogele diasuga asi. Fedege sia: e da bulamagau bogoma: ne fasu sogebi amoga oule ahoasu defele asi. Fedege sia: eno e da ‘dia’ ohe amo da sani sa: ima: ne hahawane ahoa amo defele asi.
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
Amo ‘dia’ ohe e da hame dawa: i ea dogo ganodini souga gala: be defele e da bogomu da hame dawa: i. Amo dunu ea hamobe da sio afae e hagili ahoanebe defele ba: i. Amo sio e da segega: i amo mae ba: le ahoabe amola sio e amo segega: i amo hame dawa: i amoga gaguli bogomu amo hame dawa: i.
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Wali na gofelali, dilia na sia: noga: le nabima. Noga: le dawa: ma!
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Agoaiwane uda amo ea sefe sia: mae nabima! Ema mae fa: no bobogema!
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Amo uda e da dunu bagohame ilia hou wadela: lesi dagoi. Amola dunu bagohame idimu hame gala, ilia da ea hou hamobeba: le bogoi dagoi.
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol h7585)
Amola di da amo uda ea diasuga ahoasea, di da bogosu logo amoga ahoa. Amo ahoasu da hedolodafa bogosu amoga doaga: sa. (Sheol h7585)

< Приповісті 7 >