Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Oğlum, eğer birine kefil oldunsa, Onun borcunu yüklendinse,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Düştünse tuzağa kendi sözlerinle, Ağzının sözleriyle yakalandınsa,
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
O kişinin eline düştün demektir. Oğlum, şunu yap ve kendini kurtar: Git, yere kapan onun önünde, Ona yalvar yakar.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Gözlerine uyku girmesin, Ağırlaşmasın göz kapakların.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Avcının elinden ceylan gibi, Kuşbazın elinden kuş gibi kurtar kendini.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Ey tembel kişi, git, karıncalara bak, Onların yaşamından bilgelik öğren.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Başkanları, önderleri ya da yöneticileri olmadığı halde,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Yazın erzaklarını biriktirirler, Yiyeceklerini toplarlar biçim mevsiminde.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Ne zamana dek yatacaksın, ey tembel kişi? Ne zaman kalkacaksın uykundan?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
“Biraz kestireyim, biraz uyuklayayım, Ellerimi kavuşturup şöyle bir uyuyayım” demeye kalmadan,
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Yokluk bir haydut gibi, Yoksulluk bir akıncı gibi gelir üzerine.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Ağzında yalanla dolaşan kişi, Soysuz ve fesatçıdır.
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Göz kırpar, bir sürü ayak oyunu, El kol hareketleri yapar,
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Ahlaksız yüreğinde kötülük tasarlar, Çekişmeler yaratır durmadan.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Bu yüzden ansızın yıkıma uğrayacak, Birdenbire çaresizce yok olacak.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
RAB'bin nefret ettiği altı şey, İğrendiği yedi şey vardır:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Gururlu gözler, Yalancı dil, Suçsuz kanı döken eller,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
Düzenbaz yürek, Kötülüğe seğirten ayaklar,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Yalan soluyan yalancı tanık Ve kardeşler arasında çekişme yaratan kişi.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Oğlum, babanın buyruklarına uy, Annenin öğrettiklerinden ayrılma.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Bunlar sürekli yüreğinin bağı olsun, Tak onları boynuna.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Yolunda sana rehber olacak, Seni koruyacaklar yattığın zaman; Söyleşecekler seninle uyandığında.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Bu buyruklar sana çıra, Öğretilenler ışıktır. Eğitici uyarılar yaşam yolunu gösterir.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Seni kötü kadından, Başka birinin karısının yaltaklanan dilinden Koruyacak olan bunlardır.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Böyle kadınların güzelliği seni ayartmasın, Bakışları seni tutsak etmesin.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Çünkü fahişe yüzünden insan bir lokma ekmeğe muhtaç kalır, Başkasının karısıyla yatmak da kişinin canına mal olur.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
İnsan koynuna ateş alır da, Giysisi yanmaz mı?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Korlar üzerinde yürür de, Ayakları kavrulmaz mı?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Başkasının karısıyla yatan adamın durumu budur. Böyle bir ilişkiye giren cezasız kalmaz.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Aç hırsız karnını doyurmak için çalıyorsa, Kimse onu hor görmez.
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Ama yakalanırsa, çaldığının yedi katını ödemek zorunda; Varını yoğunu vermek anlamına gelse bile.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Zina eden adam sağduyudan yoksundur. Yaptıklarıyla kendini yok eder.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Payına düşen dayak ve onursuzluktur, Asla kurtulamaz utançtan.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Çünkü kıskançlık kocanın öfkesini azdırır, Öç alırken acımasız olur.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Hiçbir fidye kabul etmez, Gönlünü alamazsın armağanların çokluğuyla.
