Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Hijo mío, si salieres fiador por tu amigo, si prometiste al extraño,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
enlazado eres con las palabras de tu boca, y preso con las razones de tu boca.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Haz esto ahora, hijo mío, y líbrate, porque has caído en la mano de tu prójimo; ve, humíllate, y esfuerza tu prójimo.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
No des sueño a tus ojos, ni a tus párpados adormecimiento.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Escápate como la gacela de la mano del cazador, y como el ave de la mano del parancero.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Ve a la hormiga, oh perezoso, mira sus caminos, y sé sabio;
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
la cual no teniendo capitán, ni gobernador, ni señor,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
prepara en el verano su comida y en el tiempo de la siega allega su mantenimiento.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Perezoso, ¿hasta cuándo has de dormir? ¿Cuándo te levantarás de tu sueño?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Tomando un poco de sueño, cabeceando otro poco, y cruzado los brazos otro poco para volver a dormir;
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
así vendrá tu necesidad como caminante, y tu pobreza como hombre de escudo.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
El hombre perverso es varón inicuo, anda en perversidad de boca;
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
guiña con sus ojos, habla con sus pies, enseña con sus dedos;
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
perversidades hay en su corazón, anda pensando mal en todo tiempo; enciende rencillas.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Por tanto su calamidad vendrá de repente; súbitamente será quebrantado, y no habrá remedio.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Seis cosas aborrece el SEÑOR, y aun siete abomina su alma:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Los ojos altivos, la lengua mentirosa, las manos derramadoras de sangre inocente,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
el corazón que maquina pensamientos inicuos, los pies presurosos para correr al mal,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
el testigo falso que habla mentiras, y el que enciende rencillas entre los hermanos.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Guarda, hijo mío, el mandamiento de tu padre, y no dejes la ley de tu madre;
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
átala siempre en tu corazón, enlázala a tu cuello.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Te guiará cuando anduvieres; cuando durmieres te guardará; hablará contigo cuando despertares.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Porque el mandamiento es candela, y la enseñanza luz; y camino de vida las reprensiones del castigo;
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
para que te guarden de la mala mujer, de la blandura de la lengua de la extraña.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
No codicies su hermosura en tu corazón, ni ella te prenda con sus ojos;
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
porque a causa de la mujer ramera es reducido el hombre a un bocado de pan; y la mujer caza la preciosa alma del varón.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
¿Tomará el hombre fuego en su seno, sin que sus vestidos se quemen?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
¿Andará el hombre sobre las brasas, sin que sus pies se quemen?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Así el que entrare a la mujer de su prójimo; no será sin culpa cualquiera que la tocare.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
No tienen en poco al ladrón, aún cuando hurtare para saciar su alma teniendo hambre;
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
tomado, paga siete veces; da toda la sustancia de su casa.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Mas el que comete adulterio con la mujer, es falto de corazón; corrompe su alma el que tal hace.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Plaga y vergüenza hallará; y su afrenta nunca será raída.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Porque el celo sañudo del varón no perdonará en el día de la venganza;
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
no tendrá respeto a ninguna redención; ni querrá perdonar, aunque multipliques el cohecho.
