Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Hijo mío, si saliste fiador por tu prójimo, Si empeñaste tu palabra a un extraño,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Si te enredaste con tus palabras, Y quedaste atrapado con los dichos de tu boca,
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Haz esto ahora, hijo mío, y líbrate. Ya que caíste en las manos de tu prójimo: Vé, humíllate e importuna a tu prójimo.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
No concedas sueño a tus ojos, Ni adormecimiento a tus párpados.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Líbrate como gacela de la mano [del cazador], Como un ave de la trampa.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Mira a la hormiga, oh perezoso, Observa sus caminos y sé sabio,
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
La cual, sin tener jefe, Ni gobernador, ni soberano,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Prepara en el verano su comida. En el tiempo de la cosecha guarda su sustento.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
¿Hasta cuándo estarás acostado, oh perezoso? ¿Cuándo te levantarás de tu sueño?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Un rato duermes, otro dormitas, Un rato cruzas los brazos y descansas.
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Te llega la miseria como un vagabundo, Y tu necesidad como un hombre armado.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Hombre depravado es el hombre inicuo, Que anda en la perversidad de su boca,
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Guiña con un ojo, menea los pies, Hace señas con los dedos.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
En su corazón hay perversidades, Maquina maldades, y continuamente busca rencillas.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Por tanto, su calamidad vendrá de repente. Súbitamente será quebrantado y no habrá remedio.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Seis [cosas] aborrece Yavé, Y aun siete repugna su alma:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Ojos altivos, boca mentirosa, Manos que derraman sangre inocente,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
Corazón que maquina planes perversos, Pies presurosos para correr al mal,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Testigo falso que habla mentiras, Y el que enciende discordias entre sus hermanos.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Hijo mío, guarda el mandamiento de tu padre, Y no abandones la instrucción de tu madre.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Átalos continuamente a tu corazón, Enlázalos en torno a tu cuello.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Cuando camines, te guiarán. Cuando duermas, te protegerán. Hablarán contigo al despertar.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Porque el mandamiento es lámpara, La enseñanza es luz Y camino de vida las reprensiones de la instrucción.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Te guardarán de la mala mujer, De la blandura de la boca de la mujer extraña.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
No codicies en tu corazón su hermosura, Ni dejes que te cautive con sus párpados.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Porque si la prostituta busca una hogaza de pan, La adúltera caza una vida preciosa.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
¿Tomará el hombre fuego en su seno, Sin que ardan sus ropas?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
¿Andará un hombre sobre brasas, Sin que se quemen sus pies?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Así sucederá con el que se une a la mujer de su prójimo. Ninguno que la toque quedará impune.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
¿No desprecian al ladrón aunque robe Para llenar su estómago cuando tiene hambre?
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Si es sorprendido, tiene que pagar siete veces Y entregar todo lo que tiene en su casa.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Pues el adúltero es hombre sin cordura, Destructor de sí mismo es el que lo hace.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Heridas y deshonra hallará, Y su afrenta no será borrada.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Porque los celos son la ira del hombre. En el día de la venganza no perdonará,
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Ni aceptará algún rescate. No se aplacará aunque ofrezcas muchos regalos.
