Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Ndodana yami, nxa wenzele umakhelwane wakho isibambiso, nxa libambene izandla ukuba uzamhlawulela imilandu yakhe,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
aluba usuzihilele ngalokho okutshiloyo, wazibambisa ngamazwi omlomo wakho,
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
lapho-ke yenza lokhu, ndodana yami, ukuzikhulula, njengoba usuwele ezandleni zakhe umakhelwane wakho: Hamba ufike uzehlise; mncengancenge umakhelwane wakho!
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Ungabuvumeli ubuthongo emehlweni akho, ungavumeli ukuwozela enkopheni zakho.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Zikhulule njengempala ezandleni zomzingeli, njengenyoni esifini somthiyi.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Khangela ubunyonyo, wena vila; hlolisisa ukwenza kwabo uhlakaniphe!
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Kabulamphathi, kabula mkhangeli loba umbusi,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
kodwa buyaqoqa umphako wabo ehlobo bubuthe ukudla kwabo nxa kuvunwa.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Uzalala khonapho kuze kube nini, vila ndini? Uzavuka nini ebuthongweni bakho?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Ukulala okuncane, ukuwozela okuncane, ukugoqa izandla kancane uphumula,
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
ubuyanga buzafika kuwe njengesela lokuswela njengesigebenga.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Isigangi lesixhwali esihamba sikhuluma amanyala,
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
esiqhweba ngelihlo sitshengise ngezinyawo zaso njalo sitshengise ngeminwe yaso,
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
esiceba ububi ngenkohliso enhliziyweni yaso sithanda ukuvusa inkani kokuphela.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Ngakho lowo uzawelwa yingozi ngokuphazima; uzabhidlizwa ngokuphangisa kungasekho okungenziwa.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Ziyisithupha izinto uThixo azizondayo, eziyisikhombisa eziyisinengiso kuye:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
amehlo atshengisa ukudelela, ulimi oluqamba amanga, izandla ezichitha igazi elingelacala,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
inhliziyo egaya izibozi, inyawo eziphangisa ukuya ebubini,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
umfakazi wamanga, okhuluma inkohliso lomuntu oletha ukuxabana kubazalwane.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Ndodana yami, gcina imilayo kayihlo ungadeli imfundiso kanyoko.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Kubophele enhliziyweni yakho nini lanini; kugqize entanyeni yakho.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Nxa uhamba, lezizinto zizakukhokhela; lanxa ulele zizakulinda; uthi uvuka zikukhulumise.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Ngoba imilayo le iyisibane, imfundiso le iyikukhanya, leziqondiso zokuzithiba ziyindlela yokuphila,
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
zikuvikela kowesifazane ongaziphathanga, laselimini olumnandi lomfazi ongelambeko.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Ungasuki umfise ngenhliziyo yakho ngenxa yobuhle bakhe kumbe akuhuge ngamehlo akhe.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Ngoba isifebe siyakululazisa ufane lesinkwa, kodwa umfazi womuntu uyayibhidliza impilo yakho uqobo.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Kambe umuntu angokhela umlilo emathangazini akhe na zingaze zatsha izigqoko zakhe?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Kambe umuntu angahamba phezu kwamalahle inyawo zakhe zingaze zatsha na?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Kunjalo kulowo olala lomfazi wenye indoda; kakho omthintayo ongayikujeziswa.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Abantu kabalithuki isela nxa lintshontsha ngoba lifuqwa liphango.
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Kodwa lingabanjwa lihlawuliswa kasikhombisa, lanxa inhlawulo ilithathela yonke impahla yendlu yalo.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Kodwa indoda efebayo kayilangqondo; lowo okwenzayo lokho uyazibulala yena ngokwakhe.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Izidutshulo lehlazo kuyisabelo sakhe, ukuyangeka kwakhe kakusoze kwafa kwaphela.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Ngoba ubukhwele bendoda yalowomfazi buyiqubula ulaka, ingabe isaba lozwelo lapho isiphindisela.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Kayizukuvuma inhlawulo; kayiyikwamukela isivalamlomo loba singakanani.
