Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
E taku tama, ki te mea ko tau hei whakakapi mo ta tou hoa, ki te mea kua papaki tou ringa mo te tangata ke,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Kua oti koe te mahanga e nga kupu a tou mangai, kua mau koe i nga kupu a tou mangai.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Meinga tenei inaianei, e taku tama, kia ora ai koe, he mea hoki kua taka koe ki roto ki te ringa o tou hoa; haere whakaiti i a koe, a ka tohe ki tou hoa.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Kei tukua iho te moe ki ou kanohi; kei tunewha ou kamo.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Whakaora i a koe ano he anaterope i roto i te ringa o te kaiwhai, ano he manu i roto i te ringa o te kaihopu.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Haere ki te popokorua, e te tangata mangere, matakitakina iho ona ara, kia nui ai ou whakaaro:
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Kahore nei ona kaitohutohu, ona kaitirotiro, ona rangatira,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Heoi e mahi kai ana mana i te raumati, e kohikohi ana i te kai mana i te kotinga witi.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Kia pehea ake te roa o tau takoto, e te tangata mangere? A hea koe maranga ai i tau moe?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Kia iti ake nei te wahi e parangia ai, kia iti ake nei te moe, kia iti ake te kotuinga o nga ringa i a koe e takoto na:
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Na ka rite ki te kaipahua te putanga mai o te muhore ki a koe, tou rawakore, ano he tangata he patu nei tana.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Ko te tangata kahore ona painga, ko te tangata hara, e haereere ana me te mangai tu ke;
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
E whakakini ana ona kanohi, e korero ana ona waewae, e tuhi ana ona maihao;
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Kei roto te whanoke i tona ngakau, e whakatakoto ana ia i te kino i nga wa katoa; e rui ana ia i te ngangare.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Mo reira ka huaki tata te aitua ki a ia; e kore e aha ka whatiia ia, te taea te rongoa.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
E ono nga mea e kino ana ki a Ihowa; ae ra, e whitu nga mea e whakariharihangia ana e ia:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Ko te kanohi whakakake, ko te arero teka, ko nga ringa whakaheke i te toto harakore;
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
He ngakau e whakatakoto ana i nga whakaaro kikino, he waewae e hohoro ana te rere ki te hianga;
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
He kaiwhakaatu teka e korero teka ana, ko te tangata hoki e rui ana i te ngangare ki waenganui i nga tuakana, i nga teina.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
E taku tama, puritia te whakahau a tou papa, kaua hoki e whakarerea te ture a tou whaea:
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Kia mau tonu te takai ki tou ngakau, heia ki tou kaki.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Ko tou kaiarahi ano tera ina haere koe; mana koe e tiaki ina takoto koe; ka korero mai ano ki a koe; ina ara koe.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
He rama hoki te whakahau; a he marama te ture; ko nga riringa hoki, e whakaako ana, he ara ki te ora;
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Hei tiaki i a koe kei he i te wahine kino, i te whakapati a te arero o te wahine ke.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Kei hiahia koe ki tona ataahua i roto i tou ngakau; kei mau ano koe i ona kamo.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Ko te tukunga iho o te tangata he wahi taro, he mea mo te wahine kairau; ko ta te wahine purema e whai ana ko te wairua utu nui.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
E taea ranei e te tangata te tango i te ahi ki roto ki tona uma, a e kore ona kakahu e wera?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
E taea ranei e tetahi te haere i runga i nga waro ratarata, a e kore ona waewae e hunua?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Ka pera ano te tangata e haere ana ki te wahine a tona hoa; e kore e kore ka whiua te tangata e pa ana ki a ia.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
E kore e whakahaweatia e te tangata te tahae, ki te tahaetia e ia he mea e makona ai tona wairua i a hiakai ia.
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Otiia ki te kitea ia, kia takiwhitu ana e whakautu ai; me homai e ia nga rawa katoa o tona whare.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Ko te tangata e puremu ana ki te wahine, kahore ona mohio: ko te tangata e pera ana, kei te whakangaro ia i tona wairua.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
He kaiakiko, he whakama te wahi mona; e kore ano tona ingoa kino e horoia atu.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
He riri nui hoki na te tangata te hae; e kore ano e tohungia e ia i te ra rapu utu.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
E kore ia e manako ki tetahi utu; e kore hoki e tatu tona ngakau, ahakoa he nui au hakari e tapae ai.
