Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Fiam! ha kezes lettél a te barátodért, és kezedet adván, kötelezted magadat másért:
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Szádnak beszédei által estél tőrbe, megfogattattál a te szádnak beszédivel.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Ezt míveld azért fiam, és mentsd ki magadat, mert a te felebarátodnak kezébe jutottál; eredj, alázd meg magadat, és kényszerítsd felebarátodat.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Még álmot se engedj szemeidnek, se szunnyadást szemöldökidnek,
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Szabadítsd ki magadat, mint a zerge a vadász kezéből, és mint a madár a madarásznak kezéből.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Eredj a hangyához, te rest, nézd meg az ő útait, és légy bölcs!
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
A kinek nincs vezére, igazgatója, vagy ura,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Nyárban szerzi meg az ő kenyerét, aratáskor gyűjti eledelét.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Oh te rest, meddig fekszel? mikor kelsz fel a te álmodból?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Még egy kis álom, még egy kis szunnyadás, még egy kis kéz-összefonás, hogy pihenjek;
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Így jő el, mint az útonjáró, a te szegénységed, és a te szűkölködésed, mint a paizsos férfiú!
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Haszontalan ember, hamis férfiú, a ki álnok szájjal jár,
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
A ki hunyorgat szemeivel; lábaival is szól, és ujjaival jelt ád.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Álnokság van az ő szívében, gonoszt forral minden időben, háborúságot indít.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Annakokáért hirtelen eljő az ő nyomorúsága, gyorsan megrontatik, s nem lesz gyógyulása.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
E hat dolgot gyűlöli az Úr, és hét dolog útálat az ő lelkének:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
A kevély szemek, a hazug nyelv, és az ártatlan vért ontó kezek,
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
Az álnok gondolatokat forraló elme, a gonoszra sietséggel futó lábak,
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
A hazugságlehelő hamis tanú, és a ki szerez háborúságokat az atyafiak között!
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Őrizd meg, fiam, atyád parancsolatját, és anyád tanítását el ne hagyd.
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Kösd azokat szívedre mindenkor, fűzd a nyakadba.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Valahová mégysz, vezérel téged, mikor aluszol, őriz téged, mikor felserkensz, beszélget te veled.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Mert szövétnek a parancsolat, és a tudomány világosság, és életnek úta a tanító-feddések.
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Hogy a gonosz asszonytól téged megőrizzenek, az idegen asszony nyelvének hizelkedésétől.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Ne kivánd az ő szépségét szivedben, és meg ne fogjon téged szemöldökeivel;
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Mert a parázna asszony miatt jut az ember egy darab kenyérre, és más férfi felesége drága életet vadász!
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Vehet-é valaki tüzet az ő kebelébe, hogy ruhái meg ne égnének?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Vagy járhat-é valaki elevenszénen, hogy lábai meg ne égnének?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Így van, valaki bemegy felebarátjának feleségéhez, nem marad büntetlen, valaki illeti azt!
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Nem útálják meg a lopót, ha lop az ő kivánságának betöltésére, mikor éhezik;
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
És ha rajta kapatik, hétannyit kell adnia, az ő házának minden marháját érette adhatja;
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
A ki pedig asszonynyal paráználkodik, bolond; a ki magát el akarja veszteni, az cselekszi ezt!
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Vereséget és gyalázatot nyer, és az ő gyalázatja el nem töröltetik.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Mert a féltékenység a férfiú haragja, és nem cselekszik kegyelmességgel a bosszúállásnak napján.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Nem gondol semmi váltsággal, nem nyugszik meg rajta, még ha nagy sok ajándékot adsz is néki.
